Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Калашнікової О.В., Мороз Л.Л., Єрьоміна А.В.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у справі № 333/8532/15-а (2-а/333/23/16) за позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

В грудні 2015р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Запорізької митниці ДФС, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0287/11200/15 від 24.11.2015 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірна постанова є необґрунтованою та протиправною, оскільки відповідач не зазначає, в яких саме інших цілях позивач використовує автомобіль та яким чином це здійснюється. Дії позивача не підпадають під жодний пункт ст. 289 Митного кодексу України для виникнення обов'язку зі сплати митних платежів. Відповідач не здійснив жодного заходу щодо стягнення відповідних платежів, що вказує на відсутність встановленого митницею податкового боргу. Накладаючи штраф у розмірі 548 715 грн. 15 коп., відповідач не надав формулу обчислення несплачених митних платежів, не вказав базу оподаткування та не послався на норму Митного кодексу України (4495-17) , згідно з якою здійснено такий розрахунок.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року, позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Запорізька митниця ДФС звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що 12.04.2015 року позивач ввіз на митну територію України в зоні діяльності Волинської митниці ДФС автомобіль OPEL VECTRA, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, по смузі руху "зелений коридор", в режимі "транзит" з метою "особистого користування". Громадянин ОСОБА_1 повинен був вивезти даний автомобіль у строк до 22.04.2015 року.

Станом на 12.05.2015 року даний автомобіль знаходився на території України.

ОСОБА_1 неодноразово викликався до Запорізької митниці ДФС для надання пояснень. В своїх поясненнях позивач повідомляв, що транспортний засіб OPEL VECTRA, кузов № НОМЕР_1 знаходиться на СТО у зв'язку з ремонтом та в кожному зі своїх пояснень зобов'язувався вивезти зазначений транспортний засіб за межі території України. В своїх поясненнях, наданих 04.09.2015року, ОСОБА_1 повідомив, що вищезазначений транспортний засіб буде відремонтовано до 10.09.2015 року та одразу вивезено за межі митної території України.

Станом на 10.09.2015 року, згідно з наявними базами даних, транспортний засіб OPEL VECTRA, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, не вивезено за межі митної території.

Запорізькою митницею ДФС 29.09.2015 року прийнято постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.

Заступником начальника Запорізької митниці ДФС Шило Б.В. розглянуто матеріали справи про порушення митних правил, розпочатої 06.10.2015 року за ознаками вчинення громадянином України ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, за результатами чого прийнято постанову від 24.11.2015 року в справі про порушення митних правил № 0287/11200/15.

Сума несплачених ОСОБА_1 митних платежів, згідно зі службовою запискою управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Запорізької митниці від 08.09.2015 року № 08-70-25-19/1069-ЕП, з урахуванням положень ст. 296 Митного кодексу України, складає 182 905 грн. 05 коп. (ввізне мито - 5 858 грн. 84 коп. акциз - 133 867 грн. 88 коп.; ПДВ - 40 248 грн. 91 коп.; додатковий імпортний збір - 2929 грн. 42 коп.).

Постановою відповідача від 24.11.2015 року. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 548 715 грн. 15 коп.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведено використання позивачем транспортного засобу стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими йому надано такі пільги. Оскаржувана постанова прийнята з пропуском строку передбаченого для накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно ст. 485 Митного кодексу України(далі МК України (4495-17) ) заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

У відповідності до ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами ст. 284 Митного кодексу України за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених розділом V цього Кодексу, до товарів, поміщених у митний режим "транзит" застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом.

Статтею 95 Митного кодексу України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, для автомобільного транспорту строк транзитного перевезення становить 10 діб.

Судами встановлено, що позивач повинен був вивезти вищевказаний транспортний засіб в строк до 23.04.2015 року. Згідно з базами даних ЄАІС, станом на 08.10.2015 року, транспортний засіб OPEL VECTRA, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 не вивезено за межі митної території України.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази використання позивачем зазначеного транспортного засобу в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими йому надано такі пільги.

З огляду на встановлені судами обставини колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що висновок відповідача у справі про порушенні митних правил про використання позивачем автомобілю OPEL VECTRA, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, поміщеного у митний режим транзиту та стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, ґрунтується лише на підставі факту порушення позивачем строку транзитного перевезення, встановленого ст. 95 Митного кодексу України, що не є доказом використання товару в інших цілях.

Отже, відповідачем у порушення вимог ч.1 ст. 486 Митного кодексу України не здійснено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин цієї справи, та не вирішено її з дотриманням вимог закону. Відповідачем не доведена сума штрафу у розмірі 548 715 грн. 15 коп., не надано доказів огляду транспортного засобу OPEL VECTRA, кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, дослідження його технічного стану, у зв'язку з чим не надано доказів встановлення вартості такого транспортного засобу у визначеному законом порядку.

Крім того, судами встановлено, що станом на 12.05.2015 року відповідач був обізнаний про не вивезення позивачем транспортного засобу за межі митної території України.

Згідно ч.1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Таким чином, судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено про те, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем 24.11.2015 року після закінчення строків, передбачених статтею 467 Митного кодексу України,

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанції винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС відхилити.

Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.