814/792/17 Про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій за продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років - 06.02.2018 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі № 814/792/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 000041/26-40 від 25 квітня 2016 року у розмірі 6 800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працівник фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 був визнаний невинним, постановою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2016 року у справі № 483/447/16-а, у вчиненні правопорушення передбаченого частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому факт продажу алкогольних напоїв неповнолітнім особам, за що на позивача було накладено фінансову санкцію, не підтвердився.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року у задоволені позову відмовлено.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року апеляційну скаргу позивача задоволено, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року скасовано.

Не погодившись з рішенням апеляційної інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року залишити в силі.

У доводах касаційної скарги Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області посилається на необґрунтованість судового рішення апеляційної інстанції у зв'язку з необ'єктивним аналізом обставин справи, а також на те, що судом невірно оцінено подані докази, що у своїй сукупності призвело до порушень судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень.

Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29 січня 2016 року відносно працівника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 007187 за частиною другою статті 156 Кодексу Упраїни про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ), яким зафіксовано факт продажу працівником двох пляшок пива "Старопрамен" особі, яка не досягла 18 років.

Листом від 5 квітня 2016 року Очаківський відділ поліції ГУНП в Миколаївській області направив на адресу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області подання, в якому повідомлено контролюючий орган про виявлене правопорушення.

За результатами розгляду отриманих матеріалів Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області прийнято оскаржуване рішення № 000041/26-40 від 24 квітня 2016 року, яким застосовано до позивача фінансові санкції за порушення пункту 2 частини першої статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (далі - Закон України № 481/95-ВР (481/95-ВР) ) у вигляді штрафу на суму 6 800,00 грн.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини першої статті 15-3 Закону України № 481/95-ВР встановлено заборону на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

В абз. 9 частини другої статті 17 Закону України № 481/95-ВР передбачена відповідальність за порушення вимог статті 15-3 Закону України № 481/95-ВР, а саме фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі - 6 800,00 грн.

Згідно з положеннями частини першої та четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 16 березня 2016 року адміністративною комісією Чорноморської сільської ради Очаківського району винесено постанову, якою працівника позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП. Проте, за результатами оскарження вищевказаного рішення комісії Очаківський міськрайоний суд Миколаївської області постановою від 21 жовтня 2016 року скасував його, з підстав недоведеності вини вказаної особи.

Таким чином, оскільки рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області набрало законної сили 21 листопада 2016 року, то підстави для застосування до позивача контролюючим органом фінансових санкцій за порушення пункту 2 частини першої статті 15-3 Закону України № 481/95-ВР у вигляді штрафу - відсутні.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками суду апеляційної інстанції, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та прийняв постанову з порушенням норм матеріального права та процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ).

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року слід залишити без задоволення.

Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі № 814/792/17 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року залишити без змін.