Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий);

Мороз Л.Л.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4, як представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, ОСОБА_4, як представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 20 травня 2014 року відділом ринкового нагляду Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області проведено позапланову перевірку характеристик продукції фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (2735-17) , а саме: ігри та іграшки для дітей, за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції від 20 травня 2014 року № 038.

В ході перевірки відповідачем встановлено порушення пунктів 18, 25 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 515 (515-2013-п) , зокрема, відсутність нанесеного Національного знаку відповідності на продукції та відсутність інформації про найменування та адресних даних імпортера, що відповідає за введення іграшок в обіг на території України.

04 червня 2014 року відповідачем прийняті рішення № 65 та № 66 про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, якими позивачу тимчасово заборонено надання продукції, зазначеної в акті на ринок, до приведення її у відповідність встановленим вимогам та зобов'язано вжити заходи щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та надано строк виконання - до 17 червня 2014 року. При цьому зазначено про обов'язок позивача письмово повідомити відповідача про виконання цих рішень до 18 червня 2014 року.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення зазначені рішення отримано особисто позивачем 10 червня 2014 року.

26 червня 2014 року відповідачем проведено перевірку стану виконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, якою встановлено, що рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 04 червня 2014 року № 65 та № 66 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 не виконані, за результатами якої складено акт від 26 червня 2014 року № 004.

Крім того, 26 червня 2014 року відповідачем прийняті рішення № 77 та № 78, якими внесено зміни до рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 04 червня 2014 року № 65 та № 66 шляхом заборони надання продукції на ринок та складено акт, яким встановлено порушення відповідачем вимог пункту 4 частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" за невиконання особою, що ввела продукцію в обіг, рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 04 червня 2014 року № 65, №6 6.

08 липня 2014 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Житомирській області прийнято постанову № 38, якою на позивача накладено на штраф у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 25500,00 грн. за порушення пункту 4 частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" - невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів особою, що ввела продукцію в обіг.

Вважаючи постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області від 08 липня 2014 року № 38 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Положеннями частини першої статті 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" визначено, що з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема, проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; приймають у передбачених цим Законом випадках рішення про знищення продукції або приведення її в інший спосіб у стан, який виключає використання цієї продукції; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Згідно з підпунктом "а" пункту 1 частини другої статті 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті, на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності.

Пунктами 1, 2, 3 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 (1599-2001-п) встановлено, що національний знак відповідності (далі - знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї. Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим. У разі підтвердження відповідності продукції призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів.

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" у разі, якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежно застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до суб'єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у раз невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у статті 29 цього Закону, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Процедура здійснення контролю стану виконання суб'єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів визначена у Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2011 року № 1017 (1017-2011-п) (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 4 Порядку суб'єкт господарювання, якого стосується рішення, повинен у встановлений у рішенні строк подати органу ринкового нагляду, що прийняв рішення, повідомлення про його виконання за формою згідно з додатком.

Повідомлення про виконання рішення подається суб'єктом господарювання незалежно від ступеня або результативності виконання ним рішення.

Суб'єкт господарювання може додавати до повідомлення документи або їх копії, які підтверджують факт результативності виконання рішення.

Отже, встановивши, що позивачем не були виконані рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 04 червня 2014 року № 65 та № 66 та, відповідно, не було повідомлено відповідача про їх виконання, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Постановлені у справі рішення судів є законними і обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4, як представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.