Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Верховного Суду України

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року

у справі № 826/4821/17

за позовом ОСОБА_1

до Верховного Суду України

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Верховного Суду України, в якому просила:

- зобов'язати відповідача внести зміни до наказу від 11.01.2017 року № 13-к в частині визначення посадового окладу судді ВСУ не в розмірі 20800 грн., а в розмірі 41600 грн., застосувавши для його визначення не "розрахункову величину 1600 грн.", а мінімальну заробітну плату 3200 грн.;

- провести перерахунок і виплату позивачу з 01.01.2017 року суддівської винагороди із посадового оклад судді ВСУ в розмірі 41600 грн. з урахуванням проведених виплат.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2017 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року зупинено провадження у справі за апеляційною скаргою Верховного Суду України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2017 року до розгляду Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) положень частин 3, 10 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" (192-19) .

У касаційній скарзі Верховний Суд України не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та відновити апеляційне провадження.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції щодо застосування судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Положення статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України регулюють питання зупинення провадження у справі. Так, у пункті 3 частини першої зазначеної статті передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Згідно з пунктом 4 частини другої цієї статті суд має право зупинити провадження у справі у разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до терміну, встановленого судом.

Київський апеляційний адміністративний суд, зупиняючи провадження у даній справі обґрунтовував це рішення тим, що Конституційним Судом України відкрито конституційне провадження і буде розглядатись питання, яке стосується правомірності відмови Верховним судом України в перерахунку грошового забезпечення позивачу

Проте з такими підставами зупинення провадження у справі колегія суддів погодитися не можна.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1 просить зобов'язати відповідача внести зміни до наказу від 11 січня 2017 року № 13-к в частині визначення посадового окладу судді ВСУ не в розмірі 20800 грн., а в розмірі 41600 грн., застосувавши для його визначення не "розрахункову величину 1600 грн.", а мінімальну заробітну плату 3200 грн., тобто дана справи стосується частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" (192-19) стосовно порядку обчислення суддівської винагороди.

Тоді як, предметом розгляду конституційного провадження в Конституційному Суді України є відповідність Конституції України (254к/96-ВР) положень частин 3, 10 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" (192-19) , які передбачають, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат та що суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Враховуючи наведене, зазначені в ухвалі суду причини не є переконливими і достатніми для зупинення провадження у справі у розумінні пункту 4 частини другої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене та з урахуванням вимог статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року про зупинення провадження підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до цього ж суду.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Верховного Суду України задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України про зобов'язання вчинити певні дії, направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .