ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" вересня 2017 р. м. Київ К/800/10474/16
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Веденяпіна О.А., Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі: Ігнатенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року
у справі № П/811/3507/14
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1.)
до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (надалі - Кіровоградська ОДПІ)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
ФОП ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 30.01.2014 року № 0000571701, від 30.01.2014 року № 0000581701, від 30.01.2014 року № 0000561701, від 30.01.2014 року № 0000551701.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.01.2014 року № 0000561701. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ФОП ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій у частині відмови в задоволенні позовних вимог із прийняттям у цій частині нового, яким позов задовольнити, а в решті постановлені у справі судові рішення просить залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року, наслідки якої оформлено актом від 18.12.2013 року № 398/11-23-17-01/НОМЕР_1.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16, п. 44.3 ст. 44, п. 51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70, п. 85.2 ст. 85, пп. "б" п. 176.2 ст. 176, п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України у зв'язку з ненаданням для здійснення контрольного заходу первинних документів, що підтверджують придбання (отримання на зберігання) та транспортування товарно-матеріальних цінностей, розрахункових документів, які засвідчують фактично отримані та виплачені суми винагороди згідно з актами виконаних робіт, а також актів виконаних робіт у повному обсязі; неподанням розрахунків та невідображенням відомостей про виплачені доходи від здійснення підприємницької діяльності фізичним особам-підприємцям; заниженням обсягу виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) на суму 916447,50 грн.
Крім того, відповідач дійшов висновку про недотримання ФОП ОСОБА_1 вимог п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (z0040-05)
, з огляду на неоприбуткування готівкових коштів у загальному розмірі 912679,00 грн.
На підставі названого акта перевірки Кіровоградською ОДПІ 30.01.2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000551701, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000561701, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, в розмірі 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000571701, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 33154,17 грн. за основним платежем та 2581,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000581701, згідно з яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4563395,00 грн.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, дійшов, зокрема, висновку про дотримання відповідачем порядку (процедури) призначення та проведення перевірки позивача, а також правомірність прийняття ним оспорюваних податкових повідомлень-рішень.
Проте, надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з неповного з'ясування судами попередніх інстанцій усіх обставин справи з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
За правилами п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин.
Зокрема, згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
З наведеної норми вбачається, що надіслати на адресу платника (вручити платнику) обов'язковий письмовий запит з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження контролюючий орган має право лише у разі виявлення фактів, які свідчать про можливі порушення таким платником податкового, валютного та іншого законодавства, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації.
Однак, у даному видку, судові інстанції, підтримуючи правову позицію відповідача щодо законності призначення розглядуваного контрольного заходу, обставини щодо наявності в Кіровоградської ОДПІ відповідних результатів перевірок інших платників податків або податкової інформації, які б свідчили про порушення ФОП ОСОБА_1 податкової або касової дисципліни як підстави для скерування їй запиту в порядку пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не перевірили, в той час, як за змістом ч. 4, ч. 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.
В свою чергу, невиконання вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при призначенні контрольного заходу призводить до визнання його незаконним та відсутності правових наслідків такої перевірки, а саме - компетенції в контролюючого органу на прийняття податкових повідомлень-рішень.
За правилами податкового законодавства така компетенція не виникає в силу лише факту вчинення суб'єктом господарської діяльної правопорушень, оскільки для винесення податкових повідомлень-рішень органу державної фіскальної служби необхідно дотриматись певних умов - спочатку провести перевірку.
Отже, у випадку незаконності перевірки, прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення автоматично підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій не виконано вимоги щодо об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи.
У зв'язку з цим, відповідно до вимог ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд в суд першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.
Головуючий:
Судді:
|
Н.Є. Маринчак
О.А. Веденяпін
Ю.І. Цвіркун
|