Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Веденяпіна О.А., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року

у справі № 813/4932/15 (876/197/16)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертоград ЛТД" (надалі - ТОВ "Вертоград ЛТД")

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова)

про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ТОВ "Вертоград ЛТД" звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати неправомірними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Львова щодо проведення перевірки, за наслідками якої складено акт від 20.05.2015 року № 213/13-07-15-01/38970835 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за лютий - березень 2015 року, а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.05.2015 року № 0002641501.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.05.2015 року № 0002641501. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій і прийняття нового, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Вертоград ЛТД" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за лютий - березень 2015 року, наслідки якої оформлено актом від 20.05.2015 року № 213/13-07-15-01/38970835.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з ненаданням для здійснення контрольного заходу первинних документів, що підтверджують причину виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних (податкових) періодів.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.05.2015 року № 0002641501, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 153221,00 грн.

Визнаючи протиправним та скасовуючи назване податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

За правилами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, висловленого в постанові від 27.01.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарантінвест-55" до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій, нормами Податкового кодексу України (2755-17) , з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення перевірок, у тому числі й документальних позапланових виїзних. Лише їх дотримання може бути підставою для висновку про законність такої перевірки.

Так, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За правилами п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Однак, як з'ясовано судами, розглядувана перевірка проведена з порушенням наведених вимог податкового законодавства, зокрема, позивач не був належним чином повідомлений про її здійснення шляхом вручення йому під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Більш того, попередніми судовими інстанціями встановлено, що ТОВ "Вертоград ЛТД" не було ознайомлене з актом перевірки, а оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням порядку, встановленого п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), - до вручення платнику податків акта перевірки, що позбавило останнього права надати заперечення на цей акт з документальним підтвердженням правомірності визначення від'ємного значення з податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про порушення відповідачем порядку (процедури) проведення перевірки позивача.

У разі ж визнання документальної позапланової перевірки протиправною з процедурних підстав, зокрема, у випадку невиконання контролюючим органом вимог ст. 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при її здійсненні, така перевірка відсутня як юридичний факт, що свідчить про відсутність в органу державної фіскальної служби компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками здійснення цієї перевірки.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо визнання протиправним й скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року в частині задоволення позову - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.