Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач),

Черпака Ю.К.,

Штульман В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Інспектора роти № 3 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Дуканіча Ігора Вікторовича про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови,

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 травня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову від 14 листопада 2016 року серії АР № 811762, винесену інспектором роти № 3 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Дуканічем Ігорем Вікторовичем у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ) і накладено 255,00 грн штрафу. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за частиною першою статті 122 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 травня 2017 року залишено без руху, а особі, що її подала надано строк на усунення недоліків шляхом направлення суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду справи, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права. Вказує, що апеляційним судом не враховано висновки Верховного Суду України, висловлені у категорії справ щодо застосування норм частини п'ятої статті 288 КУпАП та порушено принцип забезпечення апеляційного оскарження рішень адміністративного суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд виходив з того, що скарга Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції не відповідає вимогам статті 187 КАС України, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору.

Проте, з такими висновками суду погодитися неможливо, виходячи з наступного.

Вимоги до апеляційної скарги визначені статтею 187 КАС України, частиною шостою якої, зокрема, встановлено, що до скарги додається документ про сплату судового збору.

За подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пункт 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, базою для обчислення ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду є розмір ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Законом України "Про судовий збір" (3674-17) (статті 3 і 5) особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Проте, цей Закон не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям цього Закону (пункт 1 частини третьої статті 10 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, правовідносини, пов'язані зі сплатою судового збору (в тому числі звільнення від його сплати) врегульовуються не тільки нормами Закону України "Про судовий збір" (3674-17) , зокрема статтею 5 цього Закону, яка не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, а й іншими законами України.

Так, частиною четвертою статті 288 КУпАП, норми якої є спеціальними порівняно з нормами Закону України "Про судовий збір" (3674-17) , встановлено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

У постанові від 13 грудня 2016 року (справа № 21-1410а16-1) Верховний Суд України зазначив, що необхідними умовами для обчислення та сплати судового збору за подання апеляційної/касаційної скарги у цій категорії справ є встановлення і віднесення предмета оскарження до об'єктів справляння судового збору; ставка цього платежу, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КУпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. Норми Закону України "Про судовий збір" (3674-17) не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак і за подання апеляційної/касаційної скарги.

У зв'язку з цим, за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у поряду і розмірах, встановлених Законом України "Про судовий збір" (3674-17) , сплаті не підлягає.

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом України "Про судовий збір" (3674-17) , тому судовий збір в таких випадках сплаті не підлягає.

У зв'язку з цим у суду апеляційної інстанції не було підстав для зобов'язання відповідача сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги.

Згідно із частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2017 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам та оскарженню не підлягає.