Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Ма – Кі" ЛТД та товариства з обмеженою відповідальністю "Южметтехпром" про скасування рішення третейського суду, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 14 вересня 2010 року,

У червні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Ма – Кі" ЛТД (далі – ТОВ "ВКП "Ма – Кі" ЛТД) та товариства з обмеженою відповідальністю "Южметтехпром" (далі – ТОВ "Южметтехпром") про скасування рішення третейського суду. Позивач зазначав, що 12 квітня 2007 року третейським судом під головуванням третейського судді Мельника В.О. ухвалено рішення, яким визнано дійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення по вулиці Кропивницького, 1 в місті Вінниці загальною площею 1 679,2 кв.м., укладеного 4 квітня 2003 року між ТОВ "ВКП "Ма – Кі" ЛТД та ТОВ "Южметтехпром", та визнано право власності на зазначене приміщення за ТОВ "Южметтехпром". Посилаючись на те, що в період з серпня 2001 року по липень 2005 року він був учасником та директором ТОВ "ВКП "Ма – Кі" ЛТД і такого договору від імені підприємства не укладав та не уповноважував на його укладення інших осіб, рішення ухвалене третейським суддею Мельником В.О. в період розгляду судом справи за його, позивача, позовом до ТОВ "ВКП "Ма – Кі" ЛТД про стягнення належної йому частини статутного фонду товариства, інтереси товариства в якій представляв Мельник В.О., а також на те, що ухвалене рішення про визнання дійсним договору фактично унеможливлює стягнення з ТОВ "ВКП "Ма – Кі" ЛТД належної йому частки в статутному фонді товариства, позивач просив скасувати рішення третейського суду та визнати за ним право власності на спірне нежиле приміщення.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 5 серпня 2010 року позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 14 вересня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення ОСОБА_6 на підтримання касаційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові, апеляційний суд виходив із того, що позивач ОСОБА_6 не був стороною у спорі, переданому на розгляд третейського суду, питання про його права та обов’язки третейським судом не вирішувалися, а тому він не є особою, яка має право оскаржувати ухвалене ним рішення.

Однак з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Відповідно до ч. 2 ст . 51 Закону України "Про третейські суди" (1701-15) рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участі у справі, якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що на виконання рішення господарського суду ТОВ "ВКП "Ма – Кі" ЛТД зобов’язано передати ОСОБА_6 майна на суму 12 377 597 грн., а в разі переходу спірного приміщення у власність ТОВ "Южметтехпром" у власності ТОВ "ВКП "Ма – Кі" ЛТД не залишається майна, достатнього для задоволення законних вимог ОСОБА_6, а тому рішення третейського суду стосується його прав.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, цього висновку суду першої інстанції у своєму рішенні не спростував та помилково вважав, що ОСОБА_6 не є тією особою, яка може оскаржувати рішення третейського суду.

Таким чином, апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою його для скасування і направлення справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 14 вересня 2010 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.