Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та відкритого акціонерного товариства "АВТРАМАТ" про встановлення факту роботи в шкідливих умовах праці та зобов’язання зарахування в пільговий стаж період роботи,

У лютому 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом, в якому просив встановити факт його роботи в шкідливих умовах праці на підприємстві ВАТ "АВТРАМАТ" у період з 1 серпня 1992 року по 6 червня 1995 року, який дає йому право на пенсію з урахуванням всього трудового стажу в шкідливих та тяжких умовах праці за списком № 1 та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова зарахувати в пільговий стаж роботу на підприємстві відповідача. В обґрунтування позову зазначав, що працював на підприємстві відповідача на посаді заливальника металу 4-го розряду у ливарному цеху у період з 1 серпня 1992 року по 6 червня 1995 року. Його робота відноситься до робочого стажу із шкідливими та тяжкими умовами праці по Списку № 1, однак Пенсійний фонд відмовляє йому у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв’язку з чим просив встановити факт його роботи у шкідливих умовах праці.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2007 року позов задоволено.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 5 грудня 2007 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Встановлено, що позивач у період з 4 травня 1992 року до 1 січня 1999 року працював на посаді заливальника металу 4-го розряду у ливарному цеху ВАТ "АВТРАМАТ" . У пільговий стаж, який дає право на пенсію на пільгових умовах не було зараховано період його роботи на підприємстві з 4 травня 1992 року по 6 червня 1995 року. Для зарахування до пільгового пенсійного стажу певного 5-річного періоду роботи в шкідливих умовах має бути підтверджено саме результатами атестації робочих місць за умовами праці. У випадку підтвердження цього права по результатам атестації, проведеної до 31 липня 1997 року до пільгового стажу зараховується весь період роботи на виробництві на роботах, професіях, які передбачені Списками № 1 і № 2, тобто період до дати видання наказу по підприємству про результати проведення атестації, при умові, що протягом цього часу не змінювалось виробництво, робота, професія, посада, робоче місце, умови праці робітника, яке дає йому право на пільгу.

Якщо атестація вперше проведена після 31 липня 1997 року, у випадку підтвердження вказаного права, до пільгового стажу зараховується період роботи до 1 серпня 1992 року та 5-ти річний стаж роботи, який передує даті видання наказу про її результати.

Згідно наказу по ВАТ "АВТРАМАТ" № 52/17 від 14 лютого 1996 року з 1995 року по 1996 рік на підприємстві вперше була проведена атестація робочих місць, у тому числі і позивача. За результатами цієї атестації у період до 9 квітня 1999 року видавалися документи та Пенсійним фондом нараховувалася пенсія по віку на пільгових умовах усім працівникам ВАТ "АВТРАМАТ", які мали на неї право.

9 квітня 1999 року головним державним експертом Державної експертизи умов праці Харківської області підприємству ВАТ "АВТРАМАТ" видано припис № 07/99, яким призупинено застосування Списків № 1 і № 2 пільгового пенсійного забезпечення з моменту видачі даного припису для всіх робітників шкідливих професій ВАТ "АВТРАМАТ" у зв’язку з тим, що вищевказана атестація проведена з порушенням діючих нормативних актів, зокрема проведена Московською районною санітарно-епідеміологічною станцією, яка на момент її проведення не мала відповідної атестації (ліцензії) органами Міністерства охорони здоров’я та Держстандарту України.

Згідно даного припису на ВАТ "АТРАМАТ" проведена повторна атестація робочих місць по умовам праці і 6 червня 2000 року по підприємству виданий наказ № 304, яким затверджені результати атестації робочих місць по Спискам № 1 і № 2, у тому числі й робочого місця ОСОБА_6

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суди виходили із того, що у період з 4 травня 1992 року по 6 червня 1995 року робота позивача на посаді заливальника металу 4-го розряду у ливарному цеху відноситься до посад, робота на якій зараховується до робочого стажу із шкідливими та тяжкими умовами праці за Списком № 1. Визнання атестації, проведеної на підприємстві у 1996 році недійсною, не може автоматично заперечувати факт роботи позивача у період з 1 серпня 1992 року по 6 червня 1995 року у шкідливих та тяжких умовах праці за Списком № 1, оскільки наявність незадовільних та шкідливих умов праці позивача на його посаді підтвердили дані проведеної підприємством 6 червня 2000 року повторної атестації.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими, та із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно з п. 6 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 1 серпня 1992 року (442-92-п) , атестація робочих місць передбачає обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці, визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах.

Дослідження факторів виробничого середовища проводиться санітарними лабораторіями, атестованими органами Держстандарту і Міністерства охорони здоров’я ( п. 7 Порядку (442-92-п) ).

Відповідно пп.. 9,10 Порядку (442-92-п) перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу, відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) , приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, право на пенсію та період, який підлягає зараховуванню до пільгового стажу роботи, визначається підприємством шляхом надання уточнюючої довідки.

Проте суди, постановляючи рішення про встановлення факту роботи ОСОБА_6 на посаді заливальника металу 4-го розряду у ливарному цеху у період з 4 серпня 1992 року по 6 червня 1995 року в шкідливих умовах праці, який дає право на пенсію, у порушення норм процесуального права вищезазначені вимоги закону не врахували та не взяли до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення й в залежності від цього не вирішили питання чи підлягає встановленню у судовому порядку факт роботи в тяжких і шкідливих умовах .

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова задовольнити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 5 грудня 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.