6-11048св10 Про визнання дій щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором неправомірними - 08.12.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі – ПАТ КБ "ПриватБанк") про визнання дій банку щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором неправомірними, стягнення зайво сплачених сум і відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ПАТ КБ "ПриватБанк" на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 грудня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 22 березня 2010 року,

У липні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 20 березня 2006 року уклав із ПАТ КБ "ПриватБанк" кредитний договір, за яким отримав споживчий кредит у розмірі 40 тис. грн. на придбання автомобіля та сплати страхових платежів на строк до 20 березня 2013 року зі сплатою 15 % річних. Листом від 6 січня 2009 року, якого він отримав 15 січня того ж року, ПАТ КБ "ПриватБанк" повідомило його, що з 1 лютого 2009 року процентна ставка за кредитом підвищена до 26,4 %.

Позивач просив визнати такі дії ПАТ КБ "ПриватБанк" неправомірними, вважаючи, що підвищення процентної ставки за кредитом у односторонньому порядку є незаконним, порушує положення ст. 1056-1 ЦК України та в повідомленні банку відсутні конкретні причини зміни цієї ставки й не наведено істотності обставин, які вплинули на необхідність зміни умов договору та підвищення процентної ставки. Крім того, ОСОБА_3 просив стягнути з банку на його користь зайво сплачені суми й відшкодувати завдану йому моральну шкоду в розмірі 15 тис. грн.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 грудня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 22 березня 2009 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково: визнано недійсним підвищення ПАТ КБ "ПриватБанк" в односторонньому порядку процентної ставки за кредитним договором між сторонами, розподілено судові витрати, у іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ПАТ КБ "ПриватБанк", підвищуючи процентну ставку за споживчим кредитом, не навів достатньо обґрунтованих істотних підстав, не залежних від волі сторін договору, а посилання на зміну (коливання) курсу долара США до гривні є безпідставним, оскільки кредит виданий у національній валюті. Крім того, суд указав, що з 9 січня 2009 року набрала чинності ст. 1056-1 ЦК України, яка забороняє збільшувати розмір процентів в односторонньому порядку, яку відповідач запровадив з 1 лютого 2009 року.

Висновки судів, що стосуються відсутності істотних обставин і підстав для підвищення процентної ставки за кредитом відповідають обставинам справи, належним чином оціненим доказам, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Зокрема, дії кредитора щодо підвищення процентної ставки підлягають оцінці в кожному конкретному випадку в контексті положення ст. 652 ЦК України й Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (z0541-07) , згідно з якими банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку та банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом в зв’язку з волевиявленням однієї зі сторін. Тобто зміна процентної ставки можлива лише в разі істотної зміни обставин, проте не кожна обставина, передбачена договором, може вважатися такою, оскільки сама по собі істотність передбачає зміну обставин настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Правильно встановивши фактичні обставини справи, давши поданим сторонами доказам правову оцінку згідно зі ст. ст. 58, 59, 212 ЦПК України, суди правильно дійшли висновку, що ПАТ КБ "ПриватБанк" не довів істотність передумов для одностороннього підвищення процентної ставки за споживчим кредитом.

Разом з тим колегія суддів не може погодитись із висновком судів про порушення ПАТ КБ "ПриватБанк" вимог ст. 1056-1 ЦК України, яка набрала чинності з 9 січня 2009 року.

Суди не врахували, що згідно із ч. 3 ст. 653 ЦК України в разі зміни договору зобов’язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями ст. ст. 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, в якому передбачили умови підвищення процентної ставки, то вони мають виконуватись і вважаються такими, що момент досягнення домовленості настав.

Отже, укладаючи 20 березня 2006 року кредитний договір, ОСОБА_3 погодився з правом банку підвищити за певних умов процентну ставку й таким чином умови договору були визначені (п. 2.3.1). ПАТ КБ "ПриватБанк" прийняв рішення про підвищення цієї ставки 6 січня 2009 року до прийняття нового закону, який набрав чинності з 9 січня 2009 року. При цьому позивач не посилався на зловживання банком своїм правом із метою завдання йому шкоди й ці обставини не доводив (ст. 13 ЦК України). Те, що позивач отримав таке повідомлення після набрання чинності новим законом, то це є лише механізмом виконання цієї домовленості.

Така помилка суду не призвела до неправильного вирішення справи й не може бути підставою для скасування правильного по суті та справедливого рішення (ч. 2 ст. 337 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 грудня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 22 березня 2010 року залишити без змін, виключивши посилання суду на порушення вимог ст. 1056-1 ЦК України.