Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора Соснівського району м. Черкас в інтересах ОСОБА_6 до кредитної спілки "Альянс" (далі – КС "Альянс") про розірвання договору та стягнення суми депозитного вкладу,

У квітні 2009 року прокурор Соснівського району м. Черкас звернувся в інтересах ОСОБА_6 до суду з позовом про розірвання договору та стягнення суми депозитного вкладу.

В обґрунтування позову зазначав, що 7 липня 2008 року між ОСОБА_6 і КС "Альянс" укладено договір № 1141 про залучення внеску на депозитний рахунок "Традиційний" на суму 25 тис. грн. строком на 12 місяців. Відповідно до умов договору відповідач узяв на себе зобов’язання нараховувати та сплачувати ОСОБА_6 процентну ставку, яка становить 28 % річних від суми внесків за весь строк користування грішми. 18 лютого 2009 року ОСОБА_6 письмово повідомила кредитну спілку про свій намір достроково розірвати укладений між ними договір, однак 12 березня 2009 року отримала письмове повідомлення про те, що загальними зборами членів КС "Альянс" від 17 січня 2009 року прийнято рішення не виплачувати внески членам кредитної спілки до 1 серпня 2009 року. Крім того, відповідач незаконно зменшив удвічі розмір процентної ставки за вкладом.

Вважаючи дії КС "Альянс" незаконними, прокурор просив розірвати договір вкладу й стягнути з відповідача на користь ОСОБА_6 25 тис. грн. вкладу, невиплачені проценти за користування грішми в розмірі 2 924 грн. 99 коп., завдану моральну шкоду в розмірі 10 тис. грн., а також виключити ОСОБА_6 із членів КС "Альянс".

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкас від 2 грудня 2009 року позов прокурора Соснівського району м. Черкас в інтересах ОСОБА_6 задоволено: розірвано договір № 1141 від 7 липня 2009 року про залучення внеску на депозитний рахунок"Традиційний" на суму 25 тис. грн. та стягнуто з КС "Альянс" на користь ОСОБА_6 25 тис. грн. вкладу, невиплачені проценти в сумі 2 924 грн. 99 коп. та судові витрати. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 21 квітня 2010 року рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 2 грудня 2009 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові, який судом першої інстанції задоволено.

У касаційній скарзі заступник прокурора Соснівського району м. Черкас просить скасувати рішення апеляційного суду у зв’язку з порушенням судом норм матеріального й процесуального права та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 7 липня 2008 року між ОСОБА_6 та КС "Альянс" укладено договір про внесення вкладу на депозитний рахунок, за умовами якого ОСОБА_6 вносить 25 тис. грн. строком на 12 місяців - до 7 липня 2009 року -зі сплатою КС "Альянс" 28 процентів річних від суми вкладу .

На виконання умов договору ОСОБА_6 передала кредитній спілці 25 тис. грн.

18 лютого 2009 року ОСОБА_6 подала до КС "Альянс" заяву про дострокове розірвання договору на підставі п. 4.1 договору.

Листом КС "Альянс" від 12 березня 2009 року їй відмовлено в достроковому поверненні вкладу у зв’язку з прийняттям загальними зборами КС "Альянс" рішення (протокол від 17 січня 2009 року) про введення відстрочення виконання зобов’язань щодо повернення депозитних вкладів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що рішення загальних зборів відповідача про введення відстрочення виплати депозитних вкладів членам спілки до 1 серпня 2009 року не може бути підставою для відмови ОСОБА_6 у реалізації її права на дострокове повернення депозитного вкладу, передбаченого договором від 7 липня 2008 року.

Скасовуючи це рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення загальних зборів кредитної спілки про введення відстрочення виплати депозитних вкладів членами спілки до 1 серпня 2009 року та про зменшення процентної ставки за вкладами є обов’язковим для виконання членами кредитної спілки.

З висновком апеляційного суду не можна погодитись, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального й процесуального права.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки" кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону (2908-14) , іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 11 цього Закону члени кредитної спілки мають право, зокрема, одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про кредитні спілки" передбачено, що кредитна спілка відповідно до свого статуту в процесі господарської діяльності вправі залучати на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності (ч.1 ст. 23 Закону).

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 23 зазначеного Закону кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в ч.1 цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до ч. 7 ст. 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

Частина 7 ст. 10 Закону передбачає, що повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

Виходячи з положень ст. ст. 626- 629, 631 ЦК України укладений сторонами 7 липня 2008 року договір є цивільно-правовою угодою, в якій сторони на власний розсуд визначили зміст їх прав і обов’язків, які є обов’язковими до виконання сторонами протягом строку, визначеного договором.

Зокрема, пп. 4.1, 4.1.1 договору від 7 липня 2008 року передбачено, що член кредитної спілки має право достроково розірвати цей договір, письмово попередивши правління кредитної спілки не пізніше ніж за 30 робочих днів до моменту розірвання, а спілка зобов’язується повернути суму вкладу та нараховані проценти (з урахуванням положень цього договору) на наступний робочий день з дати вказаної вкладником у повідомленні про дострокове розірвання договору.

Дійшовши висновку про те, що спірні правовідносини регулюються нормами Закону України "Про кредитні спілки" (2908-14) і статутом кредитної спілки, апеляційний суд не звернув уваги на те, що цим Законом (2908-14) визначено лише організаційні, правові та економічні засади створення й діяльності кредитних спілок, їх об’єднань, права та обов’язки членів кредитних спілок і їх об’єднань. Тобто цей Закон (2908-14) визначає лише порядок організації створення та діяльності кредитної спілки й інших пов’язаних питань щодо відносин членства та управління кредитною спілкою, а також певні засади її діяльності.

Проте цей Закон (2908-14) не визначає положень щодо врегулювання цивільно-правових відносин, які виникають між кредитною спілкою як юридичною особою та членом спілки як фізичною особою – позичальника або вкладника, оскільки в цьому випадку мова йде про виконання кредитною спілкою своїх договірних зобов’язань як юридичною особою.

Так, ч. 1 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки" установлено, що кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки зі своїм найменуванням, власну символіку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 651, 653 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін.

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, рішення загальних зборів за своєю юридичною природою та змістом не є правочином щодо зміни умов договору про внесення внеску (вкладу) на депозитний рахунок і зобов’язань сторін та не може бути підставою для виконання або невиконання сторонами своїх договірних зобов’язань.

Ураховуючи те, що апеляційним судом скасовано законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Соснівського району м. Черкас задовольнити.

Рішення апеляційного суду Черкаської області від 21 квітня 2010 року скасувати, рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 2 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.