6-48239св10 Про звернення стягнення на предмет іпотеки - 08.12.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного банку "Діамант" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус", третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю "РівнеСпецБудІнвест", про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до акціонерного банку "Діамант" про прийняття виконання зобов’язання за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 9 лютого 2010 року й рішення апеляційного суду м. Києва від 19 серпня 2010 року та касаційною скаргою акціонерного банку "Діамант" на рішення апеляційного суду м. Києва від 19 серпня 2010 року,

У липні 2009 року акціонерний банк "Діамант" (далі – АБ "Діамант") звернувся до суду з позовом, в якому просив звернути стягнення на майно відповідачів, які є майновими поручителями щодо виконання зобов’язань за кредитним договором товариства з обмеженою відповідальністю "РівнеСпецБудІнвест" (далі – ТОВ "РівнеСпецБудІнвест"), а саме: квартири №№ 1, 2, що належать відповідачу ОСОБА_3, і на квартиру № 3, що належить ОСОБА_4, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та нежилі приміщення №№ 1-8, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 і належать товариству з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус" (далі – ТОВ "Міком-Хаус").

ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до АБ "Діамант", в якому просив зобов’язати АБ "Діамант" прийняти від нього виконання зобов’язання за третю особу – ТОВ "РівнеСпецБудІнвест".

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 9 лютого 2010 року позов АБ "Діамант" задоволено: звернуто стягнення на квартиру № 1 та квартиру № 2, що є предметом іпотеки за договором від 8 січня 2009 року № 185/1 і договором іпотеки від 8 січня 2009 року № 185/2, укладеним АБ "Діамант" та ОСОБА_3, в рахунок задоволення вимог АБ "Діамант" до ТОВ "РівнеСпецБудІнвест" за договором кредитної лінії від 7 травня 2007 року № 185.

Звернуто стягнення на квартиру № 3, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 і є предметом іпотеки за договором іпотеки від 8 січня 2009 року № 185/1 та договором іпотеки від 8 січня 2009 року № 185/3, укладеним АБ "Діамант" та ОСОБА_4, у рахунок задоволення вимог АБ "Діамант" до ТОВ "РівнеСпецБудІнвест" за договором кредитної лінії від 7 травня 2007 року № 185.

Звернуто стягнення на нежилі приміщення № №1 - 8 (групи приміщень № 7), з № 1 до № 8 (групи приміщень № 8), з № 1 до № 8 (групи приміщень № 9) з № 1 до № 8 (групи приміщень № 10) – офіс, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і є предметом іпотеки за договором від 30 грудня 2008 року № 185/н.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 19 серпня 2010 року, рішення районного суду змінено. Доповнено резолютивну частину рішення районного суду вказівкою на те, що предмети іпотеки, зазначені в договорах іпотеки від 8 січня 2009 року № 185/1, від 8 січня 2009 року №185/2, від 29 грудня 2008 року № 185/3, від 30 грудня 2008 року № 185/н, підлягають реалізації шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, яка складає, щодо: квартири № 1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, – 11 352 993 грн. 27 коп.; квартири № 2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, – 11 296 313 грн. 34 коп.; квартира № 3, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, – 11 256 637 грн. 39 коп.; група нежилих приміщень № 8, група нежилих приміщень № 9, група нежилих приміщень № 10, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 – 33 928 615 грн. 95 коп. У решті – рішення районного суду залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ТОВ "Міком-Хаус" просить скасувати судові рішення, закрити провадження у справі в частині позовних вимог АБ "Діамант" до ТОВ "Міком-Хаус" про звернення стягнення на нежилі приміщення групи приміщень № 8, №9, №10, а в іншій частині направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі АБ "Діамант" просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 розд. ХІІІ "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .

У зв’язку із цим справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 7 травня 2007 року АБ "Діамант" надано кредит у розмірі 3 500 000 доларів США ТОВ "РівнеСпецБудІнвест" згідно з кредитним договором № 185.

Для забезпечення виконання ТОВ "РівнеСпецБудІнвест" зобов’язань за кредитним договором АБ "Діамант" укладено договори іпотеки: 1) №185/1 від 8 січня 2009 року та № 185/2 від 8 січня 2009 року із ОСОБА_3, якими в іпотеку передані квартира № 1 у будинку АДРЕСА_1 вартістю 11 352 993 грн. 27 коп. та квартира № 2 вартістю 11 296 313 грн. 34 коп.; 2) № 185/3 від 29 грудня 2008 року із ОСОБА_4, яким в іпотеку передана квартира № 3 у будинку АДРЕСА_1 вартістю 11 256 637 грн. 39 коп.; 3) № 185/н від 30 грудня 2008 року з ТОВ "Міком-Хаус", яким в іпотеку передано групу нежилих приміщень №7 №8, № 9, № 10 у будинку АДРЕСА_1 вартістю 33 928 615 грн. 95 коп. (а.с. 24-42).

Усі договори іпотеки нотаріально посвідчені й зареєстровані в Державному реєстрі іпотек (реєстрації змін) (а.с. 53).

Задовольняючи позов АБ "Діамант" у частині вимог до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та звертаючи стягнення на предмет іпотеки за договорами № № 185/1; 185/2; 185/3, суди обґрунтовано виходили з факту невиконання боржником – ТОВ "РівнеСпецБудІнвест" – зобов’язань за кредитним договором та наявності передбачених законом підстав для звернення стягнення на предмети іпотеки, які є власністю відповідачів.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в цій частині та доповнюючи його вказівкою про те, що предмети іпотеки, які перебувають у власності ОСОБА_3 і ОСОБА_4, підлягають реалізації шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною сторонами в договорі іпотеки, апеляційний суд в повній мірі врахував положення ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" та умови договорів іпотеки № 185/1, №185/2, №185/3 (пп. 1.4, 12.4.1) щодо визначення вартості предметів іпотеки та їх початкової ціни для подальшої реалізації.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Договорами іпотеки № 185/1, №185/2, №185/3 у п. 1.4 визначено узгоджену сторонами конкретну вартість предмета іпотеки як у національній валюті, так і в доларову еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ) на день укладення договору (8 січня 2009 року – договори №№ 185/1, 185/2 і 29 грудня 2008 року – договір № 185/3).

Що стосується судових рішень у частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, то суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для його задоволення у зв’язку з недоведеністю.

У той же час судові рішення попередніх інстанцій у частині задоволення вимог АБ "Діамант" до ТОВ "Міком-Хаус" підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з таких підстав.

Як установлено судами, договір № 185/н від 30 грудня 2008 року, яким в іпотеку передано групу нежилих приміщень у будинку АДРЕСА_1, укладено двома юридичними особами: АБ "Діамант" і ТОВ "Міком-Хаус".

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України та роз’яснень, викладених в абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 (v0002700-09) "Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за чч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами адміністративного судочинства України (ст. 17) або Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) (ст. ст. 1. 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Вирішуючи спір у порядку цивільного судочинства, суди зазначені положення не врахували й об’єднали в одне провадження вимоги юридичної особи – АБ "Діамант" – до фізичних осіб: ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які виникли з окремих договорів іпотеки та позов юридичної особи – АБ "Діамант" – до ТОВ "Міком-Хаус", що виник з інших договорів іпотеки, які відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦПК України підлягали роз’єднанню як такі, що є окремими самостійними вимогами, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.

За таких обставин судові рішення в частині позовних вимог АБ "Діамант" до ТОВ "Міком-Хаус" підлягають скасуванню відповідно до чч. 2, 3 ст. 338 ЦПК України як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, а провадження в цій частині – закриттю згідно з п. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки справа в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги акціонерного банку "Діамант" та товариства з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус" задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду від 9 лютого 2010 року змінене рішенням апеляційного суду м. Києва від 19 серпня 2010 року в частині позовних вимог акціонерного банку "Діамант" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, залишити без змін.

Рішення Печерського районного суду від 9 лютого 2010 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 19 серпня 2010 року в частині вимог ОСОБА_3 до акціонерного банку "Діамант" залишити без змін.

Рішення Печерського районного суду від 9 лютого 2010 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 19 серпня 2010 року в частині позову акціонерного банку "Діамант" до товариства з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус" про звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.