6-9961св10 Про скасування актів форми Н-1 та Н-5 та визнання нещасного випадку не пов’язаним з виробництвом - 08.12.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Славутському районі Хмельницької області (далі – Відділення) до територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій області, комісії із спеціального розслідування обставин та причин нещасного випадку із смертельним наслідком, третя особа – ОСОБА_3 про скасування актів форми Н-1 та Н-5 та визнання нещасного випадку не пов’язаним з виробництвом, за касаційними скаргами територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій області та ОСОБА_3 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 14 лютого 2010 року,

У липні 2009 року Відділення звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 21 лютого 2009 року в приміщенні гаража Славутського міського управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області у нічний час внаслідок отруєння вихлопними газами службового автомобіля загинув водій управління ОСОБА_4

Комісією по розслідуванню нещасного випадку територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій області (далі – територіальне управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області) проведено розслідування і складено акти, якими встановлено, що фактично цей нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом, однак начальник територіального управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області затвердив акти форми Н-1 та Н-5. Позивач вказував, що нещасний випадок, що стався з водієм ОСОБА_4 не пов’язаний з виробництвом, оскільки потерпілий поза межами виконання трудових обов’язків у неробочий час у вихідний день незаконно проник до службового приміщення гаража, завів двигун автомобіля, заснув в ньому, отруївшись вихлопними газами. Крім того, вважає, що комісією порушено процедуру розслідування нещасного випадку, а тому просив визнати неправомірними та скасувати акти форми Н-1 та Н-5, визнати нещасний випадок, що стався з ОСОБА_4 21 лютого 2009 року таким, що не пов’язаний із виробництвом.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 24 лютого 2010 року, позов задоволено частково: визнано неправомірними і скасовані акти форми Н-1 та Н-5, складені комісією по розслідуванню нещасного випадку, який стався 21 лютого 2009 року з водієм ОСОБА_4 Зобов’язано начальника територіального управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області повторно призначити комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі територіальне управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення та закрити провадження у справі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 розд. ХІІІ "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .

У зв’язку із цим справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону (2453-17) від 7 липня 2010 року.

Касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 21 лютого 2009 року о 5 годині в приміщенні гаража виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області внаслідок отруєння оксидом вуглецю від працюючого двигуна автомобіля загинув водій Славутського міського управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_4

7 травня 2009 року комісією із спеціального розслідування обставин та причин нещасного випадку зі смертельним наслідком складені акти форми Н-1 та форми Н-5 (а.с. 9-14).

Задовольняючи частково позов Відділення та зобов’язуючи начальника територіального управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області призначити повторну комісію із спеціального розслідування обставин та причин нещасного випадку зі смертельним наслідком та провести об’єктивне розслідування нещасного випадку, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходив з того, що розслідування нещасного випадку проведено комісією, строк повноважень якої закінчився і у встановленому порядку не продовжувався та що акти про нещасний випадок складені з порушенням встановленого порядку.

Висновок судів ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Так, відповідно до ст. 38 Закону України "Про охорону праці", пп. 40, 42, 45, 52, 53, 8, 107 постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" (1112-2004-п) , якою затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок), державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює зокрема центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці – Держгірпромнагляд.

Спеціальному розслідуванню підлягають випадки зі смертельними наслідками.

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, що призначається наказом керівника територіального управління Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

Спеціальне розслідування проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію.

За результатами роботи комісії складаються акти форми Н-1 та Н-5, якщо нещасний випадок пов’язаний із виробництвом, або форми НПВ, якщо він з виробництвом не пов’язаний.

Керівник органу Держгіпромнагляду, який призначив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів форми Н-1, Н-5 або НВП протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування, якщо вони складені з дотриманням Порядку (1112-2004-п) .

У разі надходження скарги або незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник Держгіпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії.

У разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім'ї чи особи, яка представляє його інтереси, зі змістом затвердженого акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) рішення спеціальної комісії може бути оскаржено у судовому порядку.

Посадові особи, які проводили розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, несуть відповідальність згідно із законодавством за своєчасне і об'єктивне їх розслідування та обґрунтованість прийнятих рішень.

Відповідно до ст. ст. 18, 55 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" до повноважень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі її територіальних органів належить представництво в державних органах в тому числі й судах.

Спори щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування вирішуються в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що наказом начальника територіального управління Держгіпромнагляду по Хмельницькій області від 23 лютого 2009 року № 102 призначено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку, яка в десятиденний строк не завершила розслідування і звернулась до начальника управління з клопотанням про продовження строку повноважень комісії.

Однак начальником територіального управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області повноваження комісії не продовжено.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що розслідування нещасного випадку проведено комісією, строк повноважень якої закінчився і у встановленому порядку не продовжено, акти форми Н-1 та Н-5 затверджено з порушенням встановленого п. 45 Порядку (1112-2004-п) .

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.