Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра - Україна" про стягнення страхової виплати за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра - Україна" на рішення Київського районного суду м. Донецька від 24 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 18 серпня 2010 року,

У травні 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра - Україна" (далі – ПАТ "СК "Саламандра – Україна") про стягнення страхової виплати. Позивачка зазначала, що 1 вересня 2008 року приблизно о 3 годині ранку біля будинку по вулиці Пушкінській, 42 в м. Горлівка стався підпал належного їй автомобіля Тойота Авалон. Цей випадок стався в період дії укладеного нею з ПАТ "СК "Саламандра – Україна" договору страхування автомобіля і згідно з умовами договору є страховим випадком. Однак, відповідач безпідставно відмовив їй у здійсненні страхової виплати. Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила стягнути на її користь з відповідача 210 375 грн. страхової виплати, 15 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 700 грн. понесених нею судових витрат.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 24 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 18 серпня 2010 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "СК "Саламандра – Україна" на користь ОСОБА_7 210 375 грн. страхової виплати. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "СК "Саламандра - Україна", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення представника ПАТ "СК "Саламандра - Україна" ОСОБА_8 на підтримання касаційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивачки суми страхової виплати суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що в період дії укладеного сторонами договору страхування з застрахованим автомобілем позивачки стався передбачений договором страховий випадок, а тому відповідач безпідставно відмовив у здійсненні страхової виплати.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування укладається у відповідності до Правил страхування.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про страхування" при укладенні договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву, в якій на вимогу страховика зазначає необхідну для оцінки страхового ризику інформацію. Пунктом 8.6 Правил добровільного страхування наземного транспорту (далі – Правил страхування), затверджених 18 грудня 2006 року головою правління закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра - Україна", яке в подальшому було перетворене в ПАТ "СК "Саламандра - Україна", встановлено, що письмова заява страхувальника, в якій зазначається інформація, необхідна для оцінки страхового ризику та визначення розміру страхового платежу, є невід’ємною частиною договору страхування.

Судом установлено, що 5 березня 2008 року сторонами укладено договір страхування належного позивачці автомобіля Тойота Авалон. Укладенню договору передувала заява позивачки на страхування від 5 березня 2008 року, в якій позивачка, серед іншого, повідомила відповідача, що автомобіль зберігається в гаражі або на стоянці, що охороняється (а.с. 11, 12).

Відповідно до змісту п. 15.1.9 Правил страхування та п. 22.1 укладеного сторонами договору страхування до страхових випадків не відноситься і страхова виплата не виплачуються в разі настання збитків від пошкодження застрахованого транспортного засобу, які спричинені внаслідок недотримання умов його зберігання, задекларованих страхувальником в заяві на страхування.

Судом також встановлено, що застрахований автомобіль було пошкоджено в результаті підпалу в той час, коли він на порушення умов договору, зберігався вночі не в гаражі чи на стоянці, яка охороняється, а біля будинку.

Суд на зазначені положення нормативних актів та обставини справи уваги не звернув, належної оцінки їм на порушення вимог ст. 212 ЦПК України не дав, хоча це має значення для правильного вирішення справи, та помилково визнав випадок, який стався з застрахованим позивачкою автомобілем, страховим .

Таким чином, в цій частині судом допущено порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, відтак, відповідно до положень ст. 335 ЦПК України судом касаційної інстанції не перевіряється.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра - Україна" задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Донецька від 24 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 18 серпня 2010 року в частині вирішення позовної вимоги про стягнення страхової виплати скасувати і передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.