ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2017 року м.Київ К/800/7016/17
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Мороз В.Ф.,
Черпіцька Л.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 07 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію,-
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду в м.Селидове Донецької області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 12 серпня 2016 № 1345; зобов'язати зарахувати періоди його роботи з 03 лютого 1998 року по 30 червня 1999 року у ВП "Шахта імені 1 Мая" ДП "Шахтарськантрацит", з 12 серпня 1999 року по 14 квітня 2000 року у ДВАТ Шахта "Вінницька" ДХК "Шахтарськантрацит" в якості прохідника підземного до стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов'язати зарахувати період роботи з 08 серпня 1997 року по 03 лютого 1998 року у ВП "Шахта імені 1 Мая" ДП "Шахтарськантрацит" в якості гірничоробочого з ремонту гірничих виробіток до стажу на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля за Списком робіт і професій, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (202-94-п) , що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов'язати здійснити додаткове зарахування до стажу згідно з роз'ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", 4 років 06 місяців за час роботи прохідником підземним; зобов'язати призначити пенсію незалежно від віку відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 04 серпня 2016 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність відмови відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах та незарахування до спеціального стажу на підземних роботах спірних періодів, що є порушенням його соціальних гарантій на належне пенсійне забезпечення.
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 07 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року, позов задоволено частково; визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м.Селидове Донецької області щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 пенсії; скасовано рішення від 12 серпня 2016 року № 1345 про відмову в призначені пенсії; зобов'язано відповідача зарахувати періоди роботи ОСОБА_2 з 03 лютого 1998 року по 30 червня 1999 року у ВП "Шахта імені 1 Мая" ДП "Шахтарськантрацит" та з 12 липня 1999 року по 14 квітня 2000 року у ДВАТ Шахта "Вінницька" ДХК "Шахтарськантрацит" в якості прохідника підземного до стажу роботи за провідною професією, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов'язано відповідача зарахувати період роботи ОСОБА_2 з 08 серпня 1997 року по 03 лютого 1998 року у ВП "Шахта імені 1 Мая" ДП "Шахтарськантрацит" в якості гірничоробочого з ремонту гірничих виробіток до стажу на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля за Списком робіт і професій, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (202-94-п) , що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м.Селидове Донецької області призначити ОСОБА_2 пенсію незалежно від віку відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 04 серпня 2016 року; зобов'язано відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення у місячний строк з моменту набрання постановою законної сили; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При винесенні рішень в частині задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із безпідставності відмови відповідача в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, оскільки спеціальний стаж роботи (25 років 03 місяці 19 днів) підтверджений відповідними записами у трудовій книжці, результатами проведеної атестації робочих місць та відповідною довідкою.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів, Управління Пенсійного фонду в м.Селидове Донецької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Селидівського міського суду Донецької області від 07 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що Управління діяло у спосіб та у межах передбачених Конституцією та Законами України, прав позивача не порушено. Також вказує про неправомірне стягнення з відповідача судового збору за рахунок відповідних асигнувань, оскільки вважає, що таке стягнення судового збору повинно здійснюватися з Державного бюджету України з встановленням способу направлення до Казначейської служби України для надходження відповідних коштів на зазначені асигнування за відповідною програмою Казначейської служби України. Крім того, посилається на неврахування судами відомостей стосовно реєстрації підприємств та знаходження їх на непідконтрольній українській владі території.
ОСОБА_2 у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_2 04 серпня 2016 року звернувся до Управління пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області із заявою про призначення йому пенсії відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.2 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .
Рішенням Управління Пенсійного Фонду України в м.Селидове Донецької області від 12 серпня 2016 року № 1345 позивачеві відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 25 років в підземних умовах. За висновками Управління страховий стаж позивача складає 20 років 08 місяців 27 днів. До підземного стажу відповідачем не зараховано наступні періоди роботи: з 08 серпня 1997 року по 30 червня 1999 року у ВП "Шахта імені 1 Мая" ДП "Шахтарськантрацит"; з 12 липня 1999 року по 14 квітня 2000 року у ДВАТ Шахта "Вінницька" ДХК "Шахтарськантрацит", у зв'язку з відсутністю пільгових довідок.
Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затвердженим КМУ, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
З метою реалізації положень зазначеної норми Кабінет Міністрів України постановою від 31 березня 1994 року № 202 (202-94-п) затвердив Список, у якому наведено перелік робіт і професій, що дають право на таку пільгову пенсію.
Аналіз розділу І "Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт" постанови № 202 (202-94-п) свідчить, що правом на пенсію за статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (не менш 25 років), користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля.
Робота позивача в якості гірничоробочого по ремонту гірничих виробіток віднесена до зазначеного Списку.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно трудової книжки позивач в період з 08 серпня 1997 року по 30 червня 1999 року працював у ВП "Шахта імені 1 Мая" ДП "Шахтарськантрацит", прийнятий на роботу за професією гірничоробочого з ремонту гірничих виробіток 4 розряду з повним робочим днем під землею; з 03 лютого 1998 року по 17 квітня 1998 року навчався на курсах за професією прохідника; 17 квітня 1998 року переведений прохідником п'ятого розряду з повним робочим днем під землею; 30 червня 1999 року звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується записами за №№ 6-9.
Наказом Шахтоуправління ім.1 Мая від 25 жовтня 1995 року № 480 "Об итогах аттестации робочих мест по условиям труда" за результатами проведеної атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію працівникам професій зазначених в додатку № 1, до переліку якого входять професії, за якими позивач працював на цьому підприємстві, зокрема, гірничоробочий по ремонту гірничих виробіток 2-4 розряду (пункт 4), прохідник підземний п'ятого розряду (пункт 10).
Відповідно до довідки від 10 жовтня 2014 року № 1150 ВП "Шахтоуправління ім.17 партз'їзду" 31 липня 2014 року під час проведення антитерористичної операції архівні документи шахти ВП "Шахта імені 1 Мая" ДП "Шахтарськантрацит", яку ліквідовано, знищено внаслідок пожежі від попадання вибухового пристрою.
З розрахунку стажу №п/с 1714 вбачається, що тривалість роботи позивача у ВП "Шахта імені 1 Мая" з 08 серпня 1997 року по 30 червня 1999 року складає 01 рік 10 місяців 23 дні. Проте, цей період роботи зараховано Пенсійним фондом до загального стажу.
У період з 12 липня 1999 року по 14 квітня 2000 року позивач перебував у трудових відносинах з ДВАТ Шахта "Вінницька" ДХК "Шахтарськантрацит", працював за професією прохідника підземного з повним робочим днем в шахті, 14 квітня 2000 року звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, що підтверджується записами № 10-11.
За даними, що містяться у розрахунку стажу № п/с 1714, тривалість підземної роботи позивача у ДВАТ Шахта "Вінницька" складає 09 місяців 03 дні. Проте, цей період зараховано відповідачем до загального стажу.
Наказом Шахти "Вінницька" від 18 серпня 1995 року № 470 "Об итогах аттестации робочих мест по условиям труда" підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення прохідника підземного.
За інформацією, наявною у довідці від 10 жовтня 2014 року № 1538, виданій ВП "Управління допоміжного господарства" архівні документи Шахти "Вінницька" знищено внаслідок пожежі від попадання вибухового пристрою в адмінбудівлю.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що документи про трудовий стаж і умови роботи містяться в матеріалах пенсійної справи і надані позивачем вчасно.
Отже, відомості, наявні в трудовій книжці свідчить, що стаж роботи позивача на вищезазначених підприємствах у періоди, які Управлінням не зараховано до пільгового стажу, підтверджений оформленими належним чином записами про займану посаду, а також наданими позивачем додатковими документами, які містять посилання на відомості про зайнятість позивача повний робочий день та на накази про атестацію робочих місць, якими підтверджено право позивача на пільгову пенсію.
Як встановлено п."д" ч.3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що був чинний на час роботи позивача, до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Враховуючи встановлені обставини, висновки судів попередніх інстанцій щодо зарахування до спеціального стажу позивача період навчання на курсах прохідника підземного з 03 лютого 1998 року по 17 квітня 1998 року є обґрунтованими.
Таким чином, за повних 18 років роботи за провідною професією, в тому числі, спірних періодів роботи прохідником підземним з 03 лютого 1998 року по 30 червня 1999 року у ВП "Шахта імені 1 Мая" та з 12 серпня 1999 року по 14 квітня 2000 року у ДВАТ Шахта "Вінницька", належить додатковому зарахуванню 04 роки 06 місяці, а отже спеціальний стаж роботи позивача складає 25 років 03 місяці 19 днів, що є достатнім для призначення пенсії у відповідності до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову.
Щодо доводів касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій відомостей стосовно державної реєстрації ВП "Шахтоуправління ім.17 партз'їзду", знаходження цього підприємства на непідконтрольній Українській владі території та недійсність виданою цим підприємством довідки з посиланням на розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не затвердження переліку населення" (1085-2014-р) , слід зазначити, що вказана довідка видана ВП "Шахтоуправління ім.17 партз'їзду" 10 жовтня 2014 року, тобто раніше ухваленого Урядом розпорядження, а тому правомірно врахована судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по суті позовних вимог.
Щодо доводів скаржника про відсутність підстав для стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області судового збору у розмірі 551,20 грн., то висновок судів попередніх інстанцій відносно стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесених ним витрат на сплату судового збору відповідає приписам ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 07 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст. 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді