Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до відділу державної виконавчої служби Московського районного управління юстиції у м. Харкові, Харківської обласної філії державного підприємства "Спецсервіс", ОСОБА_9, Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_10, виконавчий комітет Московської районної у м. Харкові ради, про визнання торгів такими, що не відбулися та визнання права власності на спадкове майно, за касаційними скаргами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на рішення апеляційного суду Харківської області від 30 вересня 2009 року,

У березні 2006 року ОСОБА_11 звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Московського районного управління юстиції у м. Харкові, Харківської обласної філії державного підприємства "Спецсервіс" (далі – ДП "Спецсервіс"), ОСОБА_9, треті особи - ОСОБА_10, виконавчий комітет Московської у м. Харкові ради, про визнання торгів недійсними. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 помер. В порядку процесуального правонаступництва суд залучив до участі у справі спадкоємців ОСОБА_11 - його дружину ОСОБА_6 та дітей – ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Вступивши у справу та уточнивши позовні вимоги, позивачі зазначали, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 4 березня 2002 року з ОСОБА_11 стягнуто на користь ОСОБА_10 29 562 грн. 28 коп. боргу. На стадії виконання цього рішення державний виконавець наклав арешт на належну ОСОБА_11 1/2 частку квартири АДРЕСА_1. 28 грудня 2004 року на прилюдних торгах належна ОСОБА_11 арештована частка квартири була продана ДП "Спецсервіс" ОСОБА_9 Посилаючись на те, що ОСОБА_11 не було повідомлено про час та місце проведення торгів, належна йому частка не була виділена в натурі та оцінка її була занижена, до того ж торги проводилися втретє, що не допускається законом, позивачі просили визнати торги такими, що не відбулися. Також позивачі просили визнати за кожним з них по 1/6 частці спірної квартири, які ОСОБА_11 успадкував після смерті в 1997 році його матері ОСОБА_12, отримавши свідоцтво про спадщину в 2005 році.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 2 березня 2009 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 право власності по 1/6 частці за кожним на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_11 В позові про визнання торгів такими, що не відбулися та стягнення з відділу державної виконавчої служби Московського районного управління юстиції у м. Харкові вартості ? частки квартири АДРЕСА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 30 вересня 2009 року рішення суду першої інстанції змінено. Прилюдні торги визнано такими, що не відбулися. В решті рішення залишено без змін.

У касаційних скаргах ОСОБА_9 та ОСОБА_10, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові про визнання торгів такими, що не відбулися, суд першої інстанції виходив із того, що прилюдні торги пройшли з дотриманням встановленого законом порядку, а порушення, які мали місце при їх проведенні, не є підставою для задоволення позову.

Змінюючи в цій частині рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що боржника ОСОБА_11 не було повідомлено про час і місце проведення торгів, а самі торги проведено втретє, що не допускається законом і є підставою для визнання їх такими, що не відбулися.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договорів купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

За змістом ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 4.14 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1998 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1998 року за № 745/4038 (z0745-99) , переможець торгів і їх організатор підписують протокол про результати торгів, який має силу договору.

Судом установлено, що 24 грудня 2004 року ДП "Спецсервіс", яке діяло на підставі укладеного з відділом державної виконавчої служби Московського районного управління юстиції у м. Харкові договору, було проведено торги з реалізації належної боржнику ОСОБА_11 1/2 частки квартири АДРЕСА_1. Переможцем торгів став ОСОБА_9

Вимагаючи визнати торги такими, що не відбулися, позивачі фактично просили визнати договір купівлі-продажу частки квартири між організатором торгів та їх переможцем таким, що не є укладеним.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув та на порушення ст.ст. 3 та 4 ЦПК України не з’ясував, чи передбачено законом такий спосіб захисту порушеного права.

Крім того, апеляційний суд не з’ясував та в рішенні не зазначив в чому саме полягає порушення прав боржника ОСОБА_11 самим по собі неповідомленням його про час і місце проведення торгів.

На порушення вимог ст. 212 ЦПК України суд також не відобразив у рішенні результатів оцінки доказів та мотивів, з яких він визнав таким, що не заслуговує на увагу, посилання відповідачів на те, що торги проводилися не втретє, оскільки 18 жовтня 2004 року їх не визнано такими, що не відбулися, а їх проведення було відкладено.

Також суд розглянув справу за участю філії ДП "Спецсервіс", яка не є юридичною особою і відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України не може бути стороною у справі.

Таким чином, судом при вирішенні вимоги про визнання торгів такими, що не відбулися допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та передачі справи на новий розгляд. Оскільки зазначене порушення було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті рішення в касаційному порядку не оскаржується, відтак, відповідно до ст. 335 ЦПК України судом касаційної інстанції не перевіряється.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_9 та ОСОБА_10 задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 2 березня 2009 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 30 вересня 2009 року в частині вирішення вимоги про визнання торгів такими, що не відбулися скасувати, і передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.