Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

Лихути Л.М., Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., -розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою,

У лютому 2009 року ОСОБА_4 звернулася в порядку ст.ст. 120, 158 ЗК України до суду з указаним позовом, в якому просила визначити порядок користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що вона є власником ? частини будинку № АДРЕСА_1. Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок з надвірними будівлями, перебуває у спільному користуванні сторін, проте порядок користування не визначений. Просила у зв’язку з цим визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до другого варіанту висновку судово-технічної експертизи № 84-09 від 18 серпня 2009 року.

У листопаді 2009 року ОСОБА_5 звернувся в порядку ст.ст. 95, 152, 158 ЗК України до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, в якому також просив визначити порядок користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що фактичний порядок користування земельною ділянкою встановлений між попередніми власниками із 1969 року і на підтвердження такого порядку на подвір’ї встановлено паркан, а тому порядок користування земельною ділянкою повинен бути визначений з урахуванням фактичного порядку користування, який склався між сторонами .

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 19 січня 2010 року первісний позов задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено. Визначено порядок користування земельною ділянкою загальною площею 1315 м.кв, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, згідно з другим варіантом, наданим у висновку судово-технічної експертизи № 84-09 від 18 серпня 2009 року. Виділено ОСОБА_4 в користування земельну ділянку загальною площею 657,5 м.кв, позначену на плані земельної ділянки червоним кольором; виділено ОСОБА_5 в користування земельну ділянку загальною площею 657,5 м.кв, позначену на плані земельної ділянки синім кольором Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 22 березня 2010 року вказане рішення місцевого суду скасовано, у задоволенні первісного позову відмовлено за недоведеністю позовних вимог, зустрічний позов задоволено. Визначено порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_5 право користування земельною ділянкою загальною площею 825 м.кв, яка зафарбована на додатку до № 1 до висновку судово-технічної експертизи № 84-09 від 18 серпня 2009 року синім кольором. Визнано за ОСОБА_4 право користування земельною ділянкою загальною площею 490 м.кв, яка зафарбована на додатку до № 1 до висновку судово-технічної експертизи № 84-09 від 18 серпня 2009 року червоним кольором . Вирішено питання про стягнення судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції й залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи апеляційним судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 – 341 ЦПК України (1618-15) як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду Житомирської області від 5 лютого 2010 року залишити без змін .

Ухвала оскарженню не підлягає.