Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до закритого акціонерного товариства "Догмат Україна", третя особа – ОСОБА_7, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

У червні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до закритого акціонерного товариства "Догмат Україна" (далі – ЗАТ "Догмат Україна") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що він перебував у трудових відносинах із ЗАТ "Догмат Україна" та працював на посаді голови правління на підставі контракту.

7 квітня 2008 року його було звільнено з роботи з підстав, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Посилаючись на те, що його звільнення було проведено з порушенням вимог закону, просив визнати рішення загальних зборів ЗАТ "Догмат Україна" від 7 квітня 2008 року в частині його звільнення незаконним, визнати наказ від 7 квітня 2008 року незаконним, поновити його на роботі, стягнути із ЗАТ "Догмат Україна" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за 249 днів і 100 тис. грн. завданої моральної шкоди.

рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14 жовтня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково: поновлено ОСОБА_5 строк на звернення до суду, визнано незаконним наказ ЗАТ "Догмат Україна" від 7 квітня 2008 року про звільнення ОСОБА_5 з посади голови правління товариства, поновлено його на посаді голови правління ЗАТ "Догмат Україна", стягнуто із ЗАТ "Догмат Україна" на його користь 2 634 174 грн. 21 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 25 тис. грн. завданої моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2009 року стягнуто із ЗАТ "Догмат Україна" на користь ОСОБА_5 середню заробітну плату за один місяць у сумі 215 141 грн. 52 коп.

рішенням апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2010 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 жовтня 2009 року в частині стягнення із ЗАТ "Догмат Україна" на користь ОСОБА_5 моральної шкоди змінено: зменшено розмір відшкодування моральної шкоди до 5 тис. грн.; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ЗАТ "Догмат Україна" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що при звільненні позивача не було дотримано особливого порядку відкликання голови правління товариства із займаної посади й питання про відкликання голови правління до порядку денного загальних зборів акціонерів ЗАТ "Догмат Україна" включено не було.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Судом установлено, що ОСОБА_5 є громадянином Республіки Польща, перебував у трудових відносинах із ЗАТ "Догмат Україна" і працював на посаді голови правління товариства на підставі контракту, укладеного 30 червня 2007 року.

7 квітня 2008 року ОСОБА_5 подав заяву, в якій просив звільнити його з роботи за власним бажанням з 7 квітня 2008 року.

У зв’язку з поданням ОСОБА_5 заяви про звільнення за власним бажанням, на загальних зборах акціонерів ЗАТ "Догмат Україна" було прийнято рішення про звільнення голови правління товариства.

7 квітня 2008 року ОСОБА_5 було звільнено з роботи з підстав, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Цього ж дня за актом приймання-передачі ОСОБА_5 передав виконуючому обов`язки голови правління ЗАТ "Догмат Україна" круглу гербову печатку товариства.

За змістом ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України трудовий договір припиняється з підстав, передбачених контрактом.

Згідно з підп. "г" п. 15 контракту, укладеного між ЗАТ "Догмат Україна" та ОСОБА_5, контракт припиняється з ініціативи працівника до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених законодавством (ст. ст. 38, 39 КЗпП України) та цим контрактом.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції та апеляційний суд, переглядаючи справу, на зазначені положення закону уваги не звернули; не врахували, що позивач перебував із ЗАТ "Догмат Україна" у трудових відносинах і працював на підставі контракту, за умовами якого контракт припиняється з ініціативи працівника до закінчення строку дії контракту з підстав, передбачених ст. 38 КЗпП України; установивши, що ОСОБА_5 7 квітня 2008 року подав заяву, в якій просив звільнити його з роботи за власним бажанням з 7 квітня 2008 року, і у цей же день за актом приймання-передачі передав виконуючому обов`язки голови правління ЗАТ "Догмат Україна" круглу гербову печатку товариства, не дали належної правової оцінки зазначеним обставинам і дійшли помилкового висновку про поновлення ОСОБА_5 на роботі, стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування завданої моральної шкоди лише з підстав недотримання при звільненні позивача особливого порядку відкликання голови правління товариства із займаної посади та невключення питання про відкликання голови правління до порядку денного загальних зборів акціонерів ЗАТ "Догмат Україна", не врахувавши при цьому, що до порядку денного загальних зборів акціонерів ЗАТ "Догмат Україна", які відбулись 7 квітня 2008 року, було внесено питання про обрання корпоративного секретаря, членів спостережної ради, ревізійної комісії, правління і що припинення контракту з ініціативи працівника до закінчення строку його дії прямо передбачено контрактом, укладеним між ЗАТ "Догмат Україна" і ОСОБА_5

Крім того, поза увагою суду як першої, так і апеляційної інстанції, залишилась та обставина, що дозвіл на працевлаштування в Україні, виданий громадянину Республіки Польща, ОСОБА_5, закінчився 30 червня 2008 року.

Таким чином, суди, правильно встановивши фактичні обставини справи, неправильно застосували норми матеріального права, а тому постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Догмат Україна" задовольнити.

рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 жовтня 2009 року, додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2009 року, рішення апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2010 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до закритого акціонерного товариства "Догмат Україна" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.