Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Мазурка В.А.,

Лященко Н.П., Перепічая В.С., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Ватфарм" до ОСОБА_3 про стягнення боргу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Ватфарм" (далі – ВАТ "Ватфарм") на рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 12 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 16 квітня 2008 року,

У грудні 2007 року ВАТ "Ватфарм" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3 разом зі своєю сім’єю (у зв’язку з роботою в товаристві) на підставі ордера проживає в кімнатах №АДРЕСА_1, власником якого є товариство, але має борг із оплати за проживання.

ВАТ "Ватфарм" просило стягнути на свою користь із ОСОБА_3 зазначений борг у розмірі 2 211 грн. 52 коп..

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкас від 12 лютого 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 16 квітня 2008 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ "Ватфарм" просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга ВАТ "Ватфарм" задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 14 Закону 1875-ІV "Про житлово-комунальні послуги" з алежно від порядку затвердження цін/тарифів на

житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Судами було встановлено, що ОСОБА_3 вселився до кімнат АДРЕСА_1 на підставі ордера № 87 від 20 січня 2000 року ( а. с. 8).

Договір оренди зазначених житлових приміщень із ВАТ "Ватфарм" не укладався.

Згідно з розрахунком, наданим ВАТ "Ватфарм", за період з 1 червня 2006 року до 22 січня 2008 року борг ОСОБА_3 за проживання в гуртожитку складав 2 211 грн. 52 коп. Зазначена сума боргу – це різниця між нарахованою орендною платою за період з 1 червня 2006 року до 22 січня 2008 року та сплаченими ним коштами за користування гуртожитком.

Плату за користування гуртожитком ОСОБА_3 вносить за тарифами, установленими Черкаською міською радою на утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які зазначені в інформації начальника управління ЖКГ Черкаського міськвиконкому від 30 січня 2008 року ( а. с. 33).

Згідно з актом Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області від 26 липня 2006 року розрахунки з мешканцями гуртожитку в будинку АДРЕСА_1 за комунальні послуги здійснюються відповідно до показників засобів обліку по тарифах, затверджених для першої групи споживачів для будинків державного, комунального житлового фонду. Розмір орендної плати розрахований підприємством самостійно на підставі економічно обґрунтованих фактичних витрат за 2005 рік із розрахунку за 1 кв. м загальної площі на місяць (а.с.13).

Відповідно до п. 18 Примірного положення про гуртожиток, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 1986 року № 208 (208-86-п) , (далі – Положення) робітники, службовці, студенти, учні, а також інші громадяни, які проживають у гуртожитку, зобов'язані

своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за

комунальні послуги відповідно до п. 38 цього Положення (208-86-п) .

Згідно з п. 38 Положення (208-86-п) громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ВАТ "Ватфарм", суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив із наведених норм права та із того, що борг у розмірі 2 211 грн. 52 коп. – це несплачена ОСОБА_3 орендна плата. ОСОБА_3 проживає у гуртожитку на підставі ордера, договір оренди він із ВАТ "Ватфарм" не укладав, плату за користування гуртожитком та комунальні послуги сплачує регулярно та відповідно до наданих розрахунків борг відсутній.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджені обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 335, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Ватфарм" на рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 12 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 16 квітня 2008 року відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 12 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 16 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.