Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гуменюка В.І.,

суддів: Балюка М.І., Луспеника Д.Д.,

Данчука В.Г., Мазурка В.А.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку, визнання права власності та відшкодування шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2008 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2008 року,

У грудні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку, визнання права власності та відшкодування шкоди, посилаючись на те, що 24 травня 2007 року вона усно домовилася з ОСОБА_4 про купівлю-продаж житлового будинку АДРЕСА_1, про що ОСОБА_4 написав розписку, але оригінал її було знищено. Згідно із цією розпискою ОСОБА_4 повинен був продати їй належний йому на праві приватної власності житловий будинок за 25 тис. доларів США.

7 серпня 2007 року вони усно домовились і ОСОБА_4 написав розписку про те, що він отримав від неї аванс у розмірі 8 тис. доларів США в рахунок подальшого укладення договору купівлі-продажу зазначеного будинку.

Згідно із цією розпискою угода буде вважатися укладеною тільки після того, як ОСОБА_4 отримає державний акт на землю.

Після отримання від неї авансу ОСОБА_4 дозволив їй разом із сім’єю проживати в цьому будинку, сплачувати всі комунальні платежі за послуги, підвести воду, вести ремонті та підготовчі роботи до зими.

рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 11 вересня 2007 року № 3 51-V ОСОБА_4 була передана в приватну власність земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для ведення особистого селянського господарства.

Оскільки після цього ОСОБА_4 не вчинив будь-яких дій для отримання державного акта на цю земельну ділянку і не виконав умов домовленості, а вона домовленість виконала повністю, ОСОБА_3 просила визнати договір купівлі-продажу будинку дійсним, визнати за нею право власності на цей будинок та стягнути на її користь на відшкодування завданої їй майнової шкоди 25 тис. грн. і моральної шкоди 10 тис. грн., бо вона не має можливості провести ремонті роботи в житловому будинку, у результаті чого деякі речі втратили термін придатності та якість, а інші матеріали залишилися без належного використання.

рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2008 року позов ОСОБА_3 частково задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування майнової шкоди 9 090 грн. 57 коп., на відшкодування моральної шкоди 10 тис. грн.

рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2008 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2008 року змінено: позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування майнової шкоди 4 616 грн. 04 коп., на відшкодування моральної шкоди 2 тис. грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Згідно з п. 2 розділу ХІІІ Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .

У зв'язку із цим касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає розгляду за правилами ЦПК України (1618-15) зі змінами та доповненнями, внесеними законами України до 7 липня 2010 року.

Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання за нею права власності на житловий будинок, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана належна оцінка.

Судові рішення в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків судів не спростовують.

Частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування завданої майнової та моральної шкоди, суди виходили з того, що між сторонами виникли деліктні правовідносини й позовні вимоги підлягають задоволенню відповідно до положень ст. ст. 23, 1166 ЦК України.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки спірні правовідносини виникли з домовленості сторін про укладання в майбутньому договору купівлі-продажу, тобто з договірних зобов’язань, а положеннями ст. ст. 23, 1166 ЦК України ці правовідносини не регулюються.

Згідно з вимогами ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Ураховуючи наведене, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2008 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2008 року в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні таких вимог.

Керуючись ст. ст. 336, 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2008 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2008 року в частині задоволення позову про відшкодування майнової й моральної шкоди скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової й моральної шкоди відмовити.

У решті – рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2008 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2008 року залишити без змін.

рішення оскарженню не підлягає.