Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

головуючого Сеніна Ю.Л.,

суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства (далі – КП) "Київський іподром" до ОСОБА_3, відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням, виселення та скасування реєстрації місця проживання,

У вересні 2008 року КП "Київський іподром" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про її виселення з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, посилаючись на те, що на початку 1996 року відповідачка звільнилася з роботи у КП "Київський іподром" за власним бажанням, однак відмовляється добровільно звільнити кімнату в гуртожитку, до того ж ОСОБА_3 особисто житлом не користується, а здає кімнату в найом без дозволу адміністрації підприємства.

Під час розгляду справи позивач уточнив та доповнив позов і зазначав, що ОСОБА_3 незаконно вселилася в гуртожиток без ордера, вона має інше житло, не проживає в кімнаті АДРЕСА_1 більше шести місяців без поважних причин, використовує житло не за призначенням – здає кімнату в піднайм, систематично не вносить плату за користування жилим приміщення та не оплачує комунальні послуги й самочинно переобладнала кімнату в гуртожитку.

КП "Київський іподром" просило визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, - кімнатою АДРЕСА_1, виселити відповідачку із зазначеної кімнати без надання іншого жилого приміщення та зобов’язати відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 за адресою гуртожитку.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 травня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 26 серпня 2009 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову КП "Київський іподром" про виселення ОСОБА_3 скасовано й ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення такого позову, постановлено виселити ОСОБА_3 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення; в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду в частині її виселення, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про виселення та ухвалюючи рішення про виселення ОСОБА_3 без надання іншого жилого приміщення, апеляційний суд виходив із того, що ордер для вселення в кімнату АДРЕСА_1 був виданий лише чоловіку відповідачки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, а рішення адміністрації та профспілкового комітету КП "Київський іподром" щодо надання саме ОСОБА_3 кімнати в гуртожитку не приймалося, ордер їй не видавався і доказів на підтвердження її вселення в кімнату АДРЕСА_1 з дозволу адміністрації та профспілкового комітету КП "Київський іподром" та ОСОБА_4 відповідачка не надала і про наявність таких не вказала, крім того, з липня 1979 року по 22 липня 2008 року вона зберігала право користування іншим житлом – квартирою АДРЕСА_2.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Частиною третьою статті 132 ЖК України передбачено, що осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено з гуртожитку лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

Стаття 125 ЖК України такими особами визначає членів сім’ї померлого працівника, якому було надано жиле приміщення.

КП "Київський іподром" неодноразово зверталося до суду з позовами до ОСОБА_3 про її виселення з гуртожитку, в тому числі й з підстав відсутності у неї ордера на право зайняття кімнати АДРЕСА_1.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 грудня 2002 року та рішенням цього ж суду від 11 серпня 2006 року в задоволенні позовів КП "Київський іподром" було відмовлено.

Обома зазначеними судовими рішеннями встановлено, що кімната АДРЕСА_1 у 1984 році була надана чоловіку відповідачки – ОСОБА_4 на підставі рішення адміністрації та профспілкового комітету КП "Київський іподром" та відповідного ордеру, 24 серпня 1984 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб і вони разом проживали в зазначеній кімнаті гуртожитку, 8 квітня 1986 року у них народилася дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер і наказом позивача від 21 вересня 1988 року № 45/к його було відраховано зі штату працівників у зв’язку зі смертю, але відповідачка з дочкою залишилися проживати в гуртожитку.

Такі ж факти й обставини установив і суд першої інстанції, розглядаючи справу за позовом КП "Київський іподром" та ухвалюючи рішення від 18 травня 2009 року.

Відмовляючи в задоволенні позову про виселення ОСОБА_3, суд виходив із того, що відповідачка набула права користування жилим приміщенням у гуртожитку як член сімї ОСОБА_4, який перебував з позивачем у трудових відносинах до дня смерті, а тому згідно зі статтею 132 ЖК України ОСОБА_3 не може бути виселена з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.

При встановлені зазначених фактів судом не було порушено норм процесуального права, правильно застосовано норми матеріального права.

Апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції, у порушення вимог статей 303, 316 ЦПК України не навів достатніх мотивів, за якими він вважає невірними висновки цього суду, не встановив та не зазначив у рішенні в чому полягає порушення судом першої інстанції встановленого порядку дослідження доказів або в дослідженні яких доказів судом було неправомірно відмовлено, не звернув уваги на обставини, які встановлені рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 грудня 2002 року та рішенням цього ж суду від 11 серпня 2006 року, ухваленими в справах між тими ж сторонами, й безпідставно дійшов до висновку, що ОСОБА_3 мав бути виданий саме на її ім’я окремий ордер на вселення в гуртожиток, а також у порушення статті 61 ЦПК України апеляційний суд поклав на відповідачку обов’язок доказування наявності дозволу адміністрації та профспілкового комітету КП "Київський іподром" та ОСОБА_4 на її вселення в кімнату гуртожитку.

За таких обставин рішення апеляційного суду в частині задоволення позову про виселення ОСОБА_3 підлягає скасуванню із залишенням в силі в цій частині рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні такого позову з підстав, передбачених статтею 339 ЦПК України.

У решті рішення апеляційного суду в касаційному порядку не оскаржене.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 серпня 2009 року в частині задоволення позову комунального підприємства "Київський іподром" до ОСОБА_3 про виселення з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення скасувати і залишити в силі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 травня 2009 року про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог комунального підприємства "Київський іподром".

Ухвала оскарженню не підлягає.