Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гуменюка В.І.,

суддів: Балюка М.І., Григор’євої Л.І.,

Данчука В.Г., Луспеника Д.Д.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до підприємства теплових мереж "Ковельтепло" про розірвання договору про надання послуг із централізованого опалення та постачання гарячої води за касаційною скаргою підприємства теплових мереж "Ковельтепло" (далі – ПТМ "Ковельтепло") на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 3 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 18 грудня 2009 року,

У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ПТМ "Ковельтепло" про розірвання договору про надання послуг із централізованого опалення та постачання гарячої води. Позивачка зазначала, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Маючи намір відключити квартиру від мережі централізованого опалення, вона одержала у виконавчому комітеті Ковельської міської ради дозвіл на таке відключення; ПТМ "Ковельтепло" надало їй технічні умови на відключення квартири, на виконання яких проектним підприємством "Ковелькомунпроект" було виготовлено проект на відключення квартири від мережі централізованого опалення, що був погоджений відповідачем. Станом на 4 серпня 2009 року було проведено всі монтажні роботи з реконструкції системи опалення відповідно до погодженого проекту та схеми контурів опалення й повністю від’єднано систему опалення у квартирі ОСОБА_3 від внутрішньобудинкової мережі централізованої системи опалення. Відповідно до вимог п. 6 технічних умов № 3 на відключення від централізованого опалення у зв’язку з улаштуванням індивідуального опалення ОСОБА_3 повідомила ПТМ "Ковельтепло" про закінчення монтажу індивідуальної системи опалення та викликала представника відповідача для обстеження та складання відповідного акта про скриті роботи. Оскільки її вимога щодо обстеження квартири й складання відповідного акта залишена без задоволення з посиланням на недотримання нею порядку відключення квартири від мережі централізованого опалення, позивачка просила розірвати договір про надання послуг із централізованого опалення й постачання гарячої води, укладений 8 жовтня 2007 року між нею та ПТМ "Ковельтепло", з 20 серпня 2009 року.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 3 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 18 грудня 2009 року, позов задоволено частково. Розірвано договір № 2/5645 про надання послуг із централізованого опалення та постачання гарячої води, укладений 8 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 і ПТМ "Ковельтепло". Стягнуто з ПТМ "Ковельтепло" на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 54 грн.

У касаційній скарзі ПТМ "Ковельтепло" просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ураховуючи положення п. 2 розд. ХІІІ "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , справа розглядається за правилами ЦПК України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого правильно погодився й апеляційний суд, виходив із того, що на виконання зазначених технічних умов, позивачка розробила проектно-технічну документацію на індивідуальне опалення квартири, провела роботи з відключення опалювальних приладів та влаштування автономного опалення, виконала теплоізоляцію транзитних стояків, у зв’язку із чим не користується послугами ПТМ "Ковельтепло", передбаченими умовами договору.

Проте погодитись з такими висновками суду не можна, оскільки до них суди дійшли з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) (далі – Правилами), які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до п. 26 Правил (630-2005-п) відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Згідно з п. 25 Правил (630-2005-п) відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (z1478-05) і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758 (z1478-05) , установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Суд у порушення вимог ст. ст. 212- 214, 315 ЦПК України на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув, належної оцінки тому факту, що об’єктом відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води є не весь багатоквартирний будинок, а лише квартира позивачки, що знаходиться в цьому будинку, так само як і умові, за наявності якої комісія дозволила відключити її від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, не дав і дійшов передчасного висновку про задоволення позову.

Крім того, суд, розриваючи договір про надання послуг із централізованого опалення та постачання гарячої води, не звернув уваги на те, що оплата таких послуг здійснюється не лише за обігрів квартири, а за обігрів обов’язкових допоміжних приміщень у багатоквартирному будинку.

Отже, суди не встановили фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи і за таких обставин ухвалені судові рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими та відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу підприємства теплових мереж "Ковельтепло" задовольнити частково.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 3 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 18 грудня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.