Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення грошового вкладу за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 16 червня 2010 року,

У червні 2009 року ОСОБА_6 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 20 лютого 2004 року між ним та АППБ "Аваль" укладено договір № 20/02 – 02/9 на вклад Універсальний, за умовами якого позивач передав банку 15 000 (п’ятнадцять тисяч) грн. строком на 12 місяців під 28 % річних. Крім того між сторонами 19 квітня 2004 року укладено договір № 20/02 – 02/77 на вклад Універсальний, за умовами якого позивач передав банку 40 000 (сорок тисяч) грн. строком на 12 місяців під 28 % річних. Згідно умов укладених договорів банк взяв на себе обов’язок повернути всю суму вкладу після закінчення строку вкладу. Однак, Банк не виконує свої обов’язки стосовно повернення вкладу та виплати процентів. Ураховуючи викладене, ОСОБА_6 просив задовольнити його позовні вимоги та стягнути з ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" 15 000 (п’ятнадцять тисяч) грн. у рахунок повернення грошового вкладу за договором № 20/02 – 02/9 на вклад Універсальний від 20 лютого 2004 року та 40 000 (сорок тисяч) грн. у рахунок повернення грошового вкладу за договором № 20/02 – 02/77 на вклад Універсальний від 19 квітня 2004 року.

У процесі розгляду справи ОСОБА_6 доповнив свої позовні вимоги та просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, а також стягнути на його користь понесені ним судові витрати.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 1 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на користь ОСОБА_6 15 000 (п’ятнадцять тисяч) грн. у рахунок повернення грошового вкладу за договором від 20 лютого 2004 року, 40 000 (сорок тисяч) грн. у рахунок повернення грошового вкладу за договором від 19 квітня 2004 року та 4 550 (чотири тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн. у рахунок оплати судових витрат. Стягнуто з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на користь держави 550 (п’ятсот п’ятдесят) грн. у рахунок оплати судового збору.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 16 червня 2010 року рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 1 березня 2010 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції залишивши в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та направляючи справу на новий розгляд в той же суд, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у порушення норм процесуального права до участі у справі не притягнуто ОСОБА_8, вирішивши без неї питання про її права та обов’язки, оскільки договір № 20/02 – 02/9 на вклад Універсальний від 20 лютого 2004 року та договір № 20/02 – 02/77 на вклад Універсальний від 19 квітня 2004 року укладені між ОСОБА_6 та АППБ "Аваль" від імені якого на підставі довіреності діяла ОСОБА_8, а постановою Миргородського міжрайонного прокурора від 10 липня 2009 року відносно ОСОБА_8 порушено кримінальну справу за фактом заволодіння майном громадян шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене повторно, за ознаками злочину передбаченого частиною 5 статті 191 КК України.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 Розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) № 2453 – VI від 7 липня 2010 року касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального Кодексу України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) № 2453 – VI від 7 липня 2010 року.

Статтею 307 ЦПК України передбачено, що до повноважень апеляційного суду, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, належить право скасувати рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Однією з підстав для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд є вирішення судом питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі (пункт 4 частини першої статті 311 ЦПК України).

Установлено, що ОСОБА_6 звернувся із позовом до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення грошових вкладів на підставі договору № 20/02 – 02/9 на вклад Універсальний від 20 лютого 2004 року та договору № 20/02 – 02/77 на вклад Універсальний від 19 квітня 2004 року, які укладені між ОСОБА_6 та АППБ "Аваль" від імені якого на підставі довіреності діяла ОСОБА_8 (а.с. 6 – 7).

Укладаючи спірні договори ОСОБА_8 діяла від імені ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", тобто діяла як представник банку. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє (частина четверта статті 95 ЦК України, частина перша статті 237 ЦК України, стаття 239 ЦК України та частина третя статті 244 ЦК України).

Отже, правові відносини виникли між ОСОБА_6 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" і підлягають вирішенню на підставі правових норм, що регулюють договірні відносини.

Оскільки порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи і ці порушення допущені судом апеляційної інстанції при розгляді справи, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 16 червня 2010 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду іншим складом суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.