Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до сільськогосподарського кооперативу "Світанок" про стягнення вартості майнового паю за касаційною скаргою сільськогосподарського кооперативу "Світанок" на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 вересня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 9 квітня 2009 року,

У січні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в період з 1957 року він працював у радгоспі "Комуніст", який у 1995 році був реорганізований у колективне сільськогосподарське підприємство "Комуніст" (далі - КСП "Комуніст"), а в подальшому - в сільськогосподарський виробничий кооператив "Світанок" (далі - СВК "Світанок").

У 2001 році йому видано сертифікат на право власності на земельну частку (пай) і свідоцтво про право власності на майновий пай.

У 2002 році він вийшов на пенсію.

На його неодноразові заяви про виділ йому паю відповідач відмовляє в усній формі, письмових відповідей не надавав.

Позивач з урахуванням уточнень своїх вимог просив стягнути з відповідача вартість майнового паю в розмірі 6 087 грн.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 28 травня 2007 року до участі в справі для представництва інтересів позивача залучено прокурора Роздільнянського району Одеської області.

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 вересня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 9 квітня 2009 року, позов задоволено в повному обсязі.

У касаційній скарзі СВК "Світанок" порушує питання про скасування судових рішень і передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав .

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ОСОБА_6, як член підприємства, який вийшов із нього, відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП від 11 березня 2002 року має право на частину пайового фонду СВК "Світанок" у розмірі 6 087 грн. або 0,003 % фонду; стягнення з відповідача вартості вказаного майнового паю суттєво не вплине на ведення господарської діяльності відповідача, не порушить інтересів обох сторін та інших власників паїв.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

За змістом ст. ст. 5, 7 - 9 Закону України від 14 лютого 1992 року № 2114-XII "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (далі – Закон № 2114-XII (2114-12) ) майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності і його пайовий фонд майна складається з балансової вартості як основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошових коштів; а майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на дату паювання (та скоригований на день вибуття працівника з господарства). Право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСП набуває лише після припинення членства в підприємстві. До припинення членства, частка майна члена колективного підприємства є частиною майна колективного підприємства, яке у статуті визначає принципи формування спільної власності та права членів щодо неї і через свої органи здійснює право власності (володіння, користування, розпорядження).

Оскільки законодавством передбачено рівність прав і обов’язків членів колективного сільськогосподарського підприємства щодо спільної виробничо-господарської діяльності та її результатів, а правомочності членів підприємств є похідними від правового статусу, завдань і функцій цих підприємств та правомочностей останніх як юридичних осіб, то і право громадянина вимагати своєї частки (паю) з володіння і користування аграрного підприємства, як і інші правовідносини члена колективного підприємства з КСП щодо передачі – отримання майнового паю, складу цього паю, його юридичного оформлення також повинні грунтуватись на принципі рівності прав і обов’язків зазначених сторін.

Це означає, що праву члена КСП вимагати видачі майнового паю відповідає право цього підприємства вирішувати питання складу і структури майнового паю, способу і терміну його виділу, при здійсненні яких (прав) повинні враховуватись інтереси обох сторін.

Спосіб забезпечення цих прав і інтересів члена КСП та підприємства визначений п. 3 ст. 9 Закону № 2114-XII, згідно з яким у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій за згодою сторін, формі.

Аналогічний підхід до реалізації права членів КСП на вільний вихід з цих підприємств із майновими паями з метою створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб’єктів господарювання, заснованих на приватній власності, передбачено і в Указі Президента України від 3 грудня 1999 року № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" (1529/99) .

Крім того, слід урахувати, що з метою реалізації прав і інтересів КСП та членів цих підприємств у правовідносинах виділення-отримання майнового паю Міністерством сільського господарства і продовольства України та Інститутом аграрної економіки України 1 січня 1996 року розроблені методичні рекомендації про порядок отримання майнового паю при виході із колективного сільськогосподарського підприємства його членів, які не є нормативно-правовим актом у розумінні Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (493/92) . Але враховуючи, що в них закладені аналогічні ст. 9 Закону № 2114-XII та ст. 1 Указу (493/92) принципи і підходи щодо порядку і способу виділення майнового паю, вони можуть враховуватись підприємствами при затвердженні власних статутів і положень про паювання та судами при вирішенні спорів в частині, які не суперечать Закону, зокрема в них зазначено, що спосіб одержання майнових паїв пайовиками (натурою, грішми або цінними паперами) обирається в кожному конкретному випадку з урахуванням як побажань пайовика, так і можливостей підприємства.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 з травня 1957 року працював у радгоспі "Комуніст", який у лютому 1995 році був реорганізований у КСП "Комуніст", яке в березні 2000 року було реорганізоване в СВК "Світанок".

Відповідно до п. 12.1 статуту СВК "Світанок", зареєстрованого 28 березня 2000 року Роздільнянською районною державною адміністрацією, в разі припинення трудової участі в діяльності кооперативу членство в кооперативі припиняється.

Розпорядженням СВК "Світанок" від 3 жовтня 2002 року ОСОБА_6 звільнений з роботи у зв'язку з виходом на пенсію.

Згідно зі свідоцтвом про право власності на майновий пай члена КСП від 11 березня 2002 року ОСОБА_6 має право на частину пайового фонду СВК "Світанок" у розмірі 6 087 грн. або 0,003 % фонду.

У вересні 2006 року ОСОБА_6 звернувся до комісії по розпаюванню майна СВК "Світанок" із заявою про виділення йому його майнового паю, на яку письмової відповіді не отримав (а.с. 19, 47).

На час ухвалення судових рішень СВК "Світанок" не провело розпаювання майна; не визначило майно, яке підлягає розпаюванню; не надало суду правовстановлюючих документів на майно.

Ухвалами Роздільнянського районного суду Одеської області від 28 лютого 2007 року, 16 липня 2007 року постановлено витребувати у відповідача інформацію про пайовий фонд підприємства, структуру цього фонду, внутрішні документи підприємства та комісії по розпаюванню майна про порядок виділення майнових паїв членам підприємства. Про надання такої інформації відповідачу також направлялися нагадування листами суду від 4 травня 2007 року, 6 червня 2007 року.

Проте відповідач надав до апеляційного суду лише перелік основних засобів СВК "Світанок", статут, річний звіт підприємства за 2008 рік, довідку про наявність основних засобів, згідно з якою підлягає розпаюванню майно на суму 398 910 грн., з яких будівлі – 124 496 грн., транспортні засоби – 274 414 грн. Інформації щодо порядку виділення майнових паїв членам підприємства СВК "Світанок" суду не надав.

Таким чином, ураховуючи наведене та встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини в даній справі, з висновками цих судів щодо задоволення позову ОСОБА_6 можна погодитися. Оскаржувані в касаційному порядку судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин касаційна скарга підлягає відхиленню, а вказані судові рішення – залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу сільськогосподарського кооперативу "Світанок" відхилити.

Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 вересня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 9 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.