Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" (далі – ВАТ "КБ "Даніель") до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення боргу та відшкодування збитків за касаційною скаргою ВАТ "КБ "Даніель" на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 29 грудня 2009 року,

У червні 2009 року ВАТ "КБ "Даніель" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення боргу та відшкодування збитків, посилаючись на те, що між позивачем та ОСОБА_6 було укладено договір № 620-04-КН, відповідно до умов якого останньому було надано кредит на суму 297 тис. грн. зі строком повернення до 7 лютого 2016 року. З метою забезпечення виконання зобов’язань між ОСОБА_6 та майновим поручителем ОСОБА_7 8 лютого 2006 року було укладено іпотечний договір. Того ж дня між позивачем та ОСОБА_8 було укладено договір поруки № 598-04. Відповідачі умов зазначених договорів не виконували, у зв’язку з чим утворилася заборгованість.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2007 року, яке набрало законної сили, на користь ВАТ "КБ Даніель" було стягнуто усю суму заборгованості з урахуванням процентів, пені та комісійних у розмірі 1 541 581 грн. 73 коп.

Ухвалою цього ж суду від 30 січня 2009 року змінено спосіб і порядок виконання зазначеного рішення: визнано за ВАТ "КБ "Даніель" право власності на житловий АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0646 га за тією ж адресою.

Посилаючись на те, що відповідачі не виконують зобов’язання й після ухвалення судових рішень та на ст. ст. 526, 599, 600 ЦК України позивач просив стягнути з відповідачів як солідарних боржників, суму нарахованих але не сплачених відсотків у розмірі 538 505,97 грн., суму нарахованої але не сплаченої комісії за управління кредитом у розмірі 30 183,06 грн., пеню за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 1 559 891,28 грн. та збитки у розмірі 794 092,77 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 29 грудня 2009 року, у задоволенні позову ВАТ "КБ "Даніель" відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ "КБ "Даніель" просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні позову ВАТ "КБ Даніель", суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ухваленим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2007 року й постановленою 30 січня 2009 року ухвалою цього ж суду про зміну способу та порядку виконання рішення остаточно вирішено спір по суті й припинено правовідносини сторін за кредитним договором.

Однак погодитися з такими висновками не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов’язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604- 609 ЦК України, які не передбачають підставою припинення зобов’язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобов’язання, передбачених договором або законом, зобов’язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов’язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов’язки сторін зобов’язання.

Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ЦК України (435-15) .

Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ЦК України (435-15) грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов’язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішенням за відсутності реального виконання боржником свого зобов’язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.

З огляду на викладене постановлені судами рішення не можна визнати законними та обґрунтованими й вони підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 29 грудня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.