6-7479св10 Про відшкодування моральної шкоди - 20.10.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі – ДП "Придніпровська залізниця"), третя особа – відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі – Відділення) про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2009 року,

У серпні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що її чоловік, ОСОБА_4, працював у відповідача на посаді машиніста електровоза. ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання ним своїх професійних обов’язків він загинув. Висновком судово-медичної експертизи № 1286 від ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено, що смерть останнього настала внаслідок ураження його технічним електричним струмом.

Оскільки смерть ОСОБА_4 знаходиться в причинному зв`язку з виконанням трудових обов’язків, позивачка вважала, що має право на відшкодування моральної шкоди як дружина померлого на підставі ст. ст. 1167, 1168 ЦК України, і просила стягнути з ДП "Придніпровська залізниця" на її користь 80 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2009 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржувані у справі судові рішення ухвалено з порушенням цих норм.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суди виходили з відсутності підстав для задоволення її позову, оскільки спірні правовідносини виникли з договірного зобов’язання страховика відшкодувати шкоду, завдану працівнику каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я на виробництві, і ці правовідносини регулюються нормами законів України: "Про охорону праці" (2694-12) , "Про страхування" (85/96-ВР) , "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) .

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю (ч. 2 ст. 1168 ЦК України).

У порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України суди не визначилися з характером спірних правовідносин і дійшли передчасного висновку про те, що норми ст. ст. 1167, 1168 ЦК України на спірні правовідносини не поширюються.

Висновок суду про те, що між сторонами відсутні обставини позадоговірного заподіяння шкоди та їх правовідносини виникли з обставин, що регулюються законодавством про охорону праці, не ґрунтується на обставинах справи.

Ураховуючи те, що процесуальні порушення були допущені судом першої інстанції та не були усунені апеляційним судом, судові рішення підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.