Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства "Харківметробуд" (далі – ВАТ "Харківметробуд") про стягнення заборгованості по заробітній плат, компенсації за затримку виплати заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2009 року,

У березні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 21 червня 2006 року він працював у ВАТ "Харківметробуд". 20 січня 2009 року його було звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України (322-08) ). На час звільнення заробітну плату йому не виплачено. Просив стягнути з ВАТ "Харківметробуд" на його користь заборгованість із заробітної плати в розмірі 7 190 грн. 49 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 9 299 грн. 81 коп., компенсацію втрати частини доходу в зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати в розмірі 781 грн. 22 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн. та моральну шкоду в розмірі 1 тис. грн.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ВАТ "Харківметробуд" на користь ОСОБА_6 заборгованість із заробітної плати в розмірі 7 192 грн. 49 коп., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 9 299 грн. 81 коп., компенсацію втрати частини доходу в зв’язку з порушення строків виплати заробітної плати в розмірі 781 грн. 22 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн. та моральну шкоду в розмірі 1 тис. грн. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2009 року заяву ВАТ "Харківметробуд" про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2009 року заочне рішення суду першої інстанції змінено: відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди. Вирішено питання про судові витрати. У решті – рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОСОБА_6 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, апеляційний суд виходив із того, що відсутня вина ВАТ "Харківметробуд" у невиплаті позивачеві зазначених коштів у зв’язку із важким матеріальним становищем підприємства.

З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом установлено, що ОСОБА_6 з 21 червня 2006 року працював у ВАТ "Харківметробуд" на посаді водія 1-го класу на ділянці по ремонту та експлуатації технологічного транспорту. 20 січня 2009 року його було звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України. На час звільнення заробітну плату йому не виплачено. Заборгованість по заробітній платі складає 7 192 грн. 49 коп.

В обгрунтування відсутності вини підприємства у невиплаті належних ОСОБА_6 сум, ВАТ "Харківметробуд" посилалося на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 30 березня 2009 року розірвано генеральний контракт між ДП "Харківський метрополітен" та ВАТ "Харківметробуд" від 21 квітня 1992 року на будівництво третьої черги Харківського метрополітену. Ухвалою господарського суду Харківської області від 6 квітня 2009 року порушено провадження в справі про банкрутство відносно ВАТ "Харківметробуд".

При цьому поза увагою апеляційного суду залишилось те, що події, на які посилається відповідач в обгрунтування відсутності своєї вини у порушенні законодавства про оплату праці, сталися після звільнення ОСОБА_6, й не можуть бути підставою для звільнення підприємства від відповідальності.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (v0013700-99) роз’яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини . Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Рішення суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову про стягнення з ВАТ "Харківметробуд" на користь ОСОБА_6 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди грунтується на вимогах закону та встановлених у справі обставинах.

Ураховуючи, що апеляційним судом скасовано рішення, ухвалене згідно із законом, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі помилково скасованого рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України 2004 року, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2009 року скасувати, залишити в силі заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2009 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.