Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Горбатюка С. А., Стрелець Т. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за кас аційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Полтавського обласного військового комісаріату (далі - ОВК) з вимогами:

визнати протиправними дії (бездіяльність) ОВК щодо відмови у видачі позивачці спеціального бланку заяви про призначення їй державної пенсії у зв'язку з втратою годувальника, як члену сім'ї військовослужбовця, який відповідно до статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" має право на пенсію в разі втрати годувальника, з врахуванням статті 37 цього ж Закону, тобто виплаті щомісячно основної пенсії в розмірі не нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на час виплати пенсії, з одночасним припиненням виплати щомісячної пенсії у зв'язку з втратою годувальника, яку ОСОБА_1 отримує в управлінні Пенсійного фонду України в Глобинському районі згідно із Законом Української PCP "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", прийняття від неї цієї заповненої заяви та відповідних документів та передачі їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для прийняття відповідного рішення, тобто здійснити дії, які чітко передбачені Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 (z1294-14)

зобов'язати ОВК здійснити дії щодо видачі ОСОБА_1 спеціального бланку заяви про призначення їй державної пенсії у зв'язку з втратою годувальника, як члену сім'ї військовослужбовця, який відповідно до статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" має право на пенсію в разі втрати годувальника, з врахуванням статті 37 цього ж закону, тобто виплаті щомісячно основної пенсії в розмірі не нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на час витати пенсії, з одночасним припиненням виплати щомісячної пенсії у зв'язку з втратою годувальника, яку ОСОБА_1 отримує в управлінні Пенсійного фонду України в Глобинському районі відповідно до Закону Української PCP "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , прийняття від неї цієї заповненої заяви та відповідних документів, відповідного до оформлення документів та передачі їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для прийняття відповідного рішення, тобто здійснити дії, які чітко передбачені Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 (z1294-14) .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що її чоловік ОСОБА_2 у період з 13 серпня по 11 вересня 1986 року перебував на військових зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим був віднесений до категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) та отримав інвалідність I групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. До смерті ОСОБА_2 (яка, як встановлено компетентним органом, була зумовлена захворюванням, пов'язаним з виконанням робіт по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи) він перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Глобинському районі та отримував пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно з Законом УРСР від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ (796-12) ). Після смерті ОСОБА_2 позивачка як дружина померлого, смерть якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримала право на пільги, встановлені законодавством України для сімей померлих ветеранів війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 20 вересня 2011 року серія Г (посвідчення члена сім'ї загиблого). Після смерті чоловіка ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області, де їй з 11 липня 2014 року призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону № 796-ХІІ (796-12) . З огляду на те, що захворювання її чоловіка було пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, ОСОБА_1 у червні 2015 року звернулася до ОВК з проханням надати спеціальний бланк заяви про призначення (перерахунок) пенсій, а після його заповнення прийняти у неї цю заяву та інші додані документи з тим, щоб надалі передати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - для прийняття рішення щодо призначення їй пенсії як члену сім'ї військовослужбовця у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) . Однак у відповідь їй повідомили, що з таким питанням слід звертатися до управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області, у зв'язку з чим заявлено цей позов.

Глобинський районний суд Полтавської області постановою від 5 вересня 2016 року відмовив в задоволенні позову повністю.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 9 лютого 2017 року залишив постанову цього суду без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

ОВК у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначив про те, що оскаржені судові рішення є законні і обґрунтовані, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні вимоги позивачки.

Касаційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 29 серпня 1969 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. Чоловік позивачки, ОСОБА_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 25 лютого 1995 року.

ОСОБА_2 мав статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, підтвердженням чого є відповідне свідоцтво серії НОМЕР_4 від 7 червня 1994 року. Також ОСОБА_2 було встановлено інвалідність першої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до висновку Полтавської обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 від 15 червня 2011 року за № 8 та Полтавської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 16 березня 1995 року № 5 смерть ОСОБА_2 зумовлена виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У справі встановлено, що ОСОБА_1 як дружині померлого ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі з 11 липня 2014 року призначило пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону №796-ХІІ (796-12) .

Згідно з довідкою командира військової частини №61606 від 30 серпня 1986 року за № 31 (034781) у період з 13 серпня 1986 року по 11 вересня 1986 року чоловік ОСОБА_1 перебував на військових зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при військовій частині №61606.

18 червня 2015 року представник позивача звернувся до ОВК із заявою про надання відповідного спеціального бланку заяви про призначення (перерахунок) пенсії у зв'язку з втратою годувальника, як члену сім'ї військовослужбовця, який згідно зі статтею статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" має право на пенсію в разі втрати годувальника, з врахуванням статті 37 цього ж Закону, тобто виплату щомісячно основної пенсії в розмірі не нижче двох визначених Законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на час витати пенсії. Також у заяві зазначено про те, щоб після заповнення позивачкою цього бланка заяви прийняти у неї цю заяву та інші додані до заяви відповідні документи, вчинити інші передбачені чинним законодавством України та передати відповідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для прийняття відповідного рішення по суті звернення.

У відповідь ОВК листом від 9 липня 2015 року за № 10/1702 роз'яснив позивачці її право звернутися із відповідною заявою та документами до управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 (z1294-14) Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, на яке покликається позивачка, не стосується військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей. Позаяк чоловік позивачки належав до категорії осіб, які, відповідно до статті 3 Закону № 796-ХІІ, мають право на пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членами їх сімей, то при призначенні пенсій, у даному випадку, їй як члену його сім'ї слід керуватися Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (z1566-05) . За цим Порядком призначення/перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший віднесено до повноважень Управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах. Це також підтверджується постановою Правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 "Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов правління Пенсійного фонду України" (z0040-15) , за змістом якої призначення та виплата пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, особам, які мають право на призначення пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членам їх сімей, здійснюється управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управління, тоді як головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (пп. 5 п. 1 Положення).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій правильними і обґрунтованими з огляду на таке.

Згідно зі статтею 59 Закону № 796-ХІІ військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Відповідно до статті 48 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ (2262-12) ) заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Відповідно до пункту 3.1 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, яке затвердженого наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2014 року № 530 (z1294-14) (далі - Положення № 530) оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та пенсій в разі втрати годувальника членам сімей померлих військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) , а також визначення розміру грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій колишнім військовослужбовцям (крім колишніх військовослужбовців строкової військової служби), здійснюються уповноваженими органами Міністерства оборони України - обласними військовими комісаріатами згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України " (z0135-07) Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 3-1).

Порядок № 3-1 (z0135-07) регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" (1522-2006-п) .

За змістом пункту 3.2 Положення № 530 (z1294-14) заяви про призначення/перерахунок пенсій за формою, передбаченою додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , подаються до головних управлінь Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника через відділи соціального забезпечення обласних військових комісаріатів.

При поданні та оформленні документів для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, особам, які мають право на призначення пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членам їх сімей, як правильно відзначили суди попередніх інстанцій, слід керуватися Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (z1566-05) .

Суди встановили, що чоловік ОСОБА_1, ОСОБА_2, був залученим до ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження військових зборів. З огляду на те, що ОСОБА_2 у цей період вважався таким, що проходить військову службу, на нього поширювалися ті ж гарантії держави, що й для інших військовослужбовців. (Правовий висновок такого змісту висловив Верховний Суд України в постанові від 01 березня 2016 року у справі № 21-1887а15). Також встановлено, що ОСОБА_2 отримував пенсію у відповідності із Законом № 796-ХІІ (796-12) і після його смерті його дружині, ОСОБА_1, призначено (з липня 2014 року) пенсію у зв'язку з втратою годувальника теж за Законом № 796-ХІІ (796-12) .

Згодом ОСОБА_1 вирішила отримувати пенсію у зв'язку з втратою годувальника як член сім'ї військовослужбовця, у зв'язку з чим звернулася до ОВК про отримання відповідного бланку заяви з метою подальшого призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) . ОВК, як встановлено у справі, відмовило у проханні позивачки з тих мотивів, що для призначення такої пенсії їй слід звертатися безпосередньо до управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі, де вона й отримує пенсію. Отож спір у цій справі виник лише стосовно порядку переведення позивачки на інший вид пенсії (з пенсії по втраті годувальника (за Законом № 796-ХІІ (796-12) ) на пенсію по втраті годувальника - військовослужбовця (на підставі Закону № 2262-ХІІ (2262-12) ). Зокрема суть спору полягає в тому, чи зобов'язане у такому випадку ОВК у відповідності з Положенням № 530 (z1294-14) подавати Головному управлінню ПФУ відповідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії як члену сім'ї військовослужбовця.

З цього приводу суди попередніх інстанцій з'ясували, що ОСОБА_2 (чоловік позивачки) в розумінні Закону № 2262-ХІІ (2262-12) належав до категорії осіб, які мають право на пенсійне забезпечення нарівні з військовослужбовцями строкової служби (за пунктом "г" частини першої статті 3 Закону № 2262-ХІІ), відтак до спірних правовідносин Положення № 530 (z1294-14) не застосовується. Вирішення питання про наявність підстав для призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до статті 30 Закону № 2262-ХІІ, а також прийняття та оформлення документів для призначення пенсії військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, а відтак і особам, які за Законом № 2262-ХІІ (2262-12) прирівняні до них, належить до компетенції управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах за місцем фактичного проживання особи, що звертається за призначенням пенсії.

За встановлених в цій справі обставин правильним, на думку колегії суддів, є висновок судів попередніх інстанцій про те, що відповідач, відмовляючи у позивачці в прийнятті та оформленні документів для наступного подання їх Головному управлінню ПФУ для прийняття рішення щодо призначення пенсії, діяв у межах своїх повноважень, тому підстав для задоволення позовних вимог немає.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року в цій справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.