Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом спільного українсько-чеського підприємства "Регексім" до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, третя особа – відкрите акціонерне товариство "Закарпатгаз", про відшкодування майнової шкоди, за касаційною скаргою спільного українсько-чеського підприємства "Регексім" на ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 27 травня 2010 року,

У лютому 2006 року спільне українсько-чеське підприємство "Регексім" (далі – СП "Регексім") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа – відкрите акціонерне товариство "Закарпатгаз" про відшкодування майнової шкоди. Позивач зазначав, що в ніч з 11 на 12 лютого 2003 року в магазині "Люкс", який знаходиться на другому поверсі торгового комплексу "Веселка" по вулиці Фрунзе, 1 у місті Іршаві, виникла пожежа, в результаті якої позивачу, розташованому на третьому поверсі торгового комплексу, завдано майнової шкоди. Посилаючись на те, що пожежа сталася через незабезпечення відповідачами безпечної експлуатації газових приладів, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно 59 451 грн. 61 коп. майнової шкоди.

Рішенням Іршавського районного суду від 24 лютого 2010 року позов задоволено.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 27 травня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито.

У касаційній скарзі СП "Регексім", посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постановлену ним ухвалу та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що відповідачі є суб’єктами підприємницької діяльності, відтак, спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до п. 4.2.1. Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 1 жовтня 1997 № 254 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758 (z0318-98) , на об’єктах, які належать громадянам на праві приватної власності, відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію систем газопостачання покладається на власника.

Судом установлено, що причиною пожежі в магазині "Люкс", в результаті якої позивачу завдано майнової шкоди, є займання повітряної суміші природного газу, яка утворилася в приміщенні магазину біля конвектора у зв’язку з втратою щільності в місті з’єднання газового шланга з штуцером через відсутність ущільнюючої прокладки. Джерелом запалювання утвореної суміші могли стати як сильно нагріті частини конвектора, так і безпосередньо полум’я паяльника.

Згідно з витягом з реєстру права власності на нерухоме майно власником приміщення магазину "Люкс" є фізична особа ОСОБА_7 (т. 2, а.с. 23).

Суд на зазначені положення нормативних актів у сфері безпеки систем газопостачання та обставини справи на порушення вимог ст. 212 ЦПК України уваги не звернув, оцінки їм не дав та дійшов помилкового висновку, що у справі виник спір між юридичною особою та суб’єктами підприємницької діяльності, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Крім того, апеляційний суд не звернув уваги і на ту обставину, що позивачем пред’явлено позов до відповідачів як фізичних осіб, а заміна неналежних відповідачів чи залучення суб’єктів підприємницької діяльності як співвідповідачів судом першої інстанції в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України, не проводилося.

Таким чином, апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до ч. 1 ст. 338 ЦПК України є підставою для її скасування і направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 336, ч. 1 ст. 338, п. 7 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу спільного українсько-чеського підприємства "Регексім" задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 27 травня 2010 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.