Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

Романюка Я.М., Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_4 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_5 про визнання частково незаконним рішення виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів м. Одеси, визнання права власності та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, третя особа – державний нотаріус Першої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, про визнання договору дарування недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Одеської області від 11 червня 2010 року,

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4. відмовлено повністю.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 11 червня 2010 року рішення суду першої скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_4. задоволено частково. Визнано незаконним п. 1 п.1.1. рішення виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів м. Одеси від 4 січня 1991 року № 16 щодо затвердження ідеальних часток, оформлення права власності та видачі нових свідоцтв про право приватної власності на житлову будівлю, розташовану в АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_4, право власності на житлового будинку ( домоволодіння ), розташованого в АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_5 право власності на житлового будинку ( домоволодіння ), розташованого в АДРЕСА_1. Визнано недійсним договір дарування від 1 лютого 2003 року, укладений між дарувальником ОСОБА_4. та обдарованим ОСОБА_6 щодо дарування 14/25 частин житлового АДРЕСА_1. В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України п ід час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеним обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити і залишити рішення апеляційного суду Одеської області від 11 червня 2010 року без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.