Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення суми, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" про стягнення матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 29 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 14 січня 2009 року,

У серпні 2009 року ВАТ "Донецькобленерго" звернулося до ОСОБА_6 про стягнення боргу за спожиту електроенергію. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що відповідач є абонентом Сніжнянської РЕМ ХЕМ ВАТ "Донецькобленерго". Користується електроенергією, однак оплату за користування електроенергією здійснює нерегулярно, унаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 200 (двісті) грн. 01 коп. Крім того, 11 квітні 2009 року позивачем було проведено перевірку дотримання ОСОБА_6 Правил користування електричною енергією для населення (1357-99-п) . Унаслідок цієї перевірки працівниками позивача було виявлено порушення ОСОБА_6 вищевказаних правил шляхом самовільного підключення проводів до мережі енергопостачальника поза приладами обліку, що підтверджується актом № 411004 від 11 квітня 2007 року. Унаслідок позаоблікового споживання електроенергії ОСОБА_6 нараховано борг у розмірі 1 389 (одна тисяча триста вісімдесят дев’ять) грн. 01 коп. Ураховуючи викладене, ВАТ "Донецькобленерго" просило задовольнити їх позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_6 1 589 (одна тисяча п’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 02 коп. у рахунок оплати боргу за користування електричною енергією.

Ухвалою Сніжнянського міського суду Донецької області від 30 вересня 2009 року до участі у справі притягнуто співвідповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9

ОСОБА_6 звернувся з зустрічним позовом до ВАТ "Донецькобленерго" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що 11 квітня 2007 року відповідачем незаконно здійснено відключення електричної енергії, що призвело до матеріальних витрат, а також вказані дії заподіяли позивачу моральної шкоди. Ураховуючи викладене, ОСОБА_6 просив задовольнити його позовні вимоги та стягнути з ВАТ "Донецькобленерго" 137 (сто тридцять сім) грн. 16 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 10 000 (десять тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 29 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14 січня 2009 року, у задоволенні позову ВАТ "Донецькобленерго" відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ВАТ "Донецькобленерго" та зустрічного позову ОСОБА_6, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимоги ВАТ "Донецькобленерго" необґрунтовані та не підтверджені належними доказами. ОСОБА_6 також не надано переконливих та безспірних доказів щодо наявності вини ВАТ "Донецькобленерго" у заподіянні йому матеріальної та моральної шкоди.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до пункту 2 Розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) № 2453 – VI від 7 липня 2010 року касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального Кодексу України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) № 2453 – VI від 7 липня 2010 року.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказування, як зазначено у частині четвертій статті 60 ЦПК України, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів в їх сукупності.

Вирішуючи спір суд зазначив, що підставою для звернення до суду за захистом прав ВАТ "Донецькобленерго" став акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення (1357-99-п) . Однак, вказаний вище акт не підписаний ОСОБА_6, а тому не може бути доказом порушення останнім Правил користування електричною енергією (1357-99-п) .

Проте, судом не звернуто увагу, що акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення (1357-99-п) від 11 квітня 2007 року ніким із сторін не оскаржується і такі вимоги не заявляються.

Крім того, статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Установлено, що ОСОБА_6 просив відшкодувати йому шкоду, завдану ВАТ "Донецькобленерго" унаслідок відключення електричної енергії та встановлення нового лічильника.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6 в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд не звернув увагу на те, що у розмір шкоди внесено, як грошові кошти, сплачені за встановлення нового лічильника, так і грошові кошти, сплачені за підключення електричної енергії, яку ВАТ "Донецькобленерго" не було підключено до будинку ОСОБА_6

Отже, судом першої інстанції не з’ясовано всі обставини справи, не досліджено всі докази та не надано їм оцінки.

З’ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду без змін.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 29 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 14 січня 2009 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.