Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Бухтіярової І.О., Приходько І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року

у справі № 826/26440/15

за позовом Державного підприємства "Укртрансфармація"

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Державне підприємство "Укртрансфармація" (далі - Підприємство) звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03 вересня 2015 року № 0002052202.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року клопотання Інспекції про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги залишено без задоволення; апеляційну скаргу Інспекції повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій просила її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відхилення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, Інспекція подала апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, апелянтом отримано копію вказаної ухвали 16 січня 2017 року.

Станом на 06 лютого 2017 року податковим органом не виконано вимог ухвали суду від 28 грудня 2016 року та не усунуто недоліки апеляційної скарги.

На адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про продовження строків усунення недоліків апеляційної скарги. До клопотання додано довідку, згідно якої проводити будь-які видатки у 2017 році немає можливості так як кошторис на 2017 рік за загальним фондом КПКВ 3507010 - не доведено, паспорт бюджетної програми на 2017 рік відсутній.

Залишаючи без задоволення клопотання Інспекції про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, відстрочення його сплати чи для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-VІІІ (484-19) зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року № 2 (v0002760-15) судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, обмежене фінансування бюджетної установи, не є підставою для звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підстави для відстрочення його сплати чи продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

Крім того, надана відповідачем довідка на підтвердження відсутності бюджетного фінансування не є належним доказом, що підтверджує неможливість сплати судового збору та своєчасного виконання ухвали про залишення без руху, оскільки довідка видана самим відповідачем, тобто заінтересованою особою.

Згідно з частиною 3 статті 189 та частиною 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив без задоволення клопотання Інспекції про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та повернув її апелянту у зв'язку з неусуненням недоліків скарги.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області відхилити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.