822/1879/16 Про стягнення податкового боргу із земельного податку - 12.09.2017 Прийняття

Красилівська ОДПІ звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила стягнути з КЕВ м. Хмельницький податковий борг у розмірі 4677551,69 грн. з розрахункових рахунків, відкритих у банківських установах, обслуговуючих вказаного платника податків, та за рахунок готівки, що йому належить.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.01.2017 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, Красилівська ОДПІ просить залишити касаційну скаргу КЕВ м. Хмельницький без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.01.2017 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників Красилівської ОДПІ та МО України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, за відповідачем обліковується податковий борг із земельного податку в розмірі 4677551,69 грн., а саме:

- по Веснянській сільській раді в розмірі 33,43 грн., який виник на підставі податкової декларації з плати за землю від 20.02.2015 року (за грудень 2015 року в розмірі 874,36 грн., враховуючи часткову сплату);

- по Григорівській сільській раді в розмірі 413678,91 грн., що виник на підставі податкової декларації з плати за землю від 19.02.2016 року (за червень - липень 2016 року в розмірі 261798,38 грн. щомісячно, враховуючи часткову сплату);

- по Миролюбненській сільській раді в розмірі 2121,55 грн., який виник на підставі податкової декларації з плати за землю від 20.02.2015 року (за 2015 рік);

- по Пашковецькій сільській раді в розмірі 647,91 грн., що виник на підставі податкової декларації з плати за землю від 20.02.2015 року (за друге півріччя 2015 року) та нарахованої за період з 03.03.2015 року по 29.01.2016 року пені в сумі 93,07 грн.;

- по Самчиківській сільській раді в розмірі 22,48 грн., який виник на підставі податкової декларації з плати за землю від 20.02.2015 року (за грудень 2015 року в розмірі 586,96 грн., враховуючи часткову сплату);

- по м. Старокостянтиніву в розмірі 4261047,41 грн., що виник на підставі податкових декларацій з плати за землю від 21.02.2015 року (за серпень - грудень 2015 року в розмірі 334974,27 грн. з серпня по листопад щомісячно та 334974,03 грн. за грудень), від 22.02.2016 року (за січень - липень 2016 року в розмірі 305057,50 грн. щомісячно), від 25.04.2016 року (за січень - липень 2016 року в розмірі 13,21 грн. щомісячно), податкових повідомлень-рішень від 28.10.2015 року № 0010301502 (на суму 200488,67 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 28.10.2015 року № 0010311502 (на суму 73,44 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), а також нарахованої пені в розмірі 82840,45 грн. за період з 05.05.2015 року по 29.12.2015 року та в сумі 178066,27 грн. за період з 01.07.2015 року по 29.08.2016 року, враховуючи часткову переплату в розмірі 10787,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

За правилами п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Крім того, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень від 28.10.2015 року № 0010301502 та від 28.10.2015 року № 0010311502 в адміністративному або судовому порядку відповідачем не подано.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

В матеріалах справи наявна податкова вимога від 26.03.2015 року № 347-22 на загальну суму 331050,40 грн., отримана КЕВ м. Хмельницький 02.04.2015 року.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За правилами п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

За наведених обставин, з огляду на те, що узгоджена сума податкового зобов'язання в розмірі 4677551,69 грн. станом на час розгляду справи в попередніх судових інстанціях не сплачена відповідачем, а також з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог та стягнення з КЕВ м. Хмельницький спірної суми заборгованості.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України та відсутність у нього матеріальних ресурсів для сплати спірних податкових зобов'язань не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

Так, судами з'ясовано, що КЕВ м. Хмельницький зареєстрований як юридична особа та відповідно до ст. 15, ст. 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів та обов'язкових платежів. Крім того, пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Положення відповідача передбачено, що він забезпечує своєчасну сплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством. КЕВ м. Хмельницький відповідно до вимог Податкового кодексу України (2755-17) не звільнений від сплати земельного податку, не має пільг щодо його внесення, самостійно обчислював суми податкового зобов'язання в поданих деклараціях із земельного податку, є відокремленою платоспроможною юридичною особою, що не ліквідована (не визнана банкрутом), а тому повинен виконувати взяті на себе податкові зобов'язання. При цьому відсутність або обмежене фінансування відповідно до податкового законодавства не є підставою для звільнення платника від обов'язку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Враховуючи викладене, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький - залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.