Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, за касаційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 березня 2008 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2008 року

У грудні 2005 року позивачі звернулися до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 5 січня 2003 року біля будинку № 33 по вул. 50-річчя СРСР автомобілем "ДЕУ" номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_9 було збито чоловіка ОСОБА_5 та батька ОСОБА_7, та ОСОБА_8. – ОСОБА_13

У результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_13 були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, тривалий час він знаходився в різних лікарнях, переніс багато операцій. 17 вересня 2005 року ОСОБА_13 помер.

У зв'язку з тим, що, внаслідок ДТП позивачі понесли матеріальні збитки (витрати на придбання ліків та медичну допомогу – 4 411 гривень 03 копійки, витрати на поховання – 986 гривень 88 копійок) і їм була завдана моральна шкода, яку вони оцінюють у розмірі 80 тис. гривень просили задовольнити їхній позов у повному обсязі.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24 березня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідачки на користь позивачів 4 408 гривень 37 копійок на відшкодування матеріальної шкоди, 20 тис гривень моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2008 року рішення суду першої інстанції змінено. Відмовлено у стягненні матеріальної та моральної шкоди. У іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просять змінити ухвалені судові рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, і задовольнити їхній позов у повному обсязі.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом установлено, що 5 січня 2003 року сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої ОСОБА_13 спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Постановою слідчого управління Харківського міського управління УМВС України в Харківській області від 30 березня 2004 року кримінальну справу за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_9 було закрито за відсутністю складу злочину.

Протягом 2003-2005 року ОСОБА_13 проходив лікування в різних лікарнях, а у вересні 2005 року помер. Судом не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між смертю потерпілого та дорожньо-транспортною пригодою.

Потерпілий з позовом про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я до суду не звертався.

Оскільки нормами статтей ЦК УРСР (1540-06) 1963 року та ЦК України (435-15) 2003 року не передбачено відшкодування шкоди членам сім'ї потерпілого, завданої його каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я та витрат на придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо, а право на відшкодування такої шкоди має лише потерпілий, і з доводів касаційної скарги вбачається, що позивачі просили відшкодувати шкоду, яка пов'язана з каліцтвом ОСОБА_13, то суд апеляційної інстанції обгрунтувано відмовив у позові.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відхилити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.