Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" до ОСОБА_6 про стягнення суми за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" на рішення апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2010 року,

У лютому 2008 року ТОВ "Антекс" звернулося із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі наказу директора ТОВ "Антекс" від 11 жовтня 2007 року ОСОБА_6 була прийнята на роботу на посаду завідувача складу. 11 жовтня 2007 року ОСОБА_6 підписала договір про повну матеріальну відповідальність та посадову інструкцію завідувача складу. Згідно актів інвентаризації від 11 жовтня 2007 року та 16 жовтня 2007 року відповідачка прийняла склади від попереднього завідувача складу ОСОБА_7 Крім того, 25 січня 2008 року між ТОВ "Антекс" та ОСОБА_6 було підписано договір, згідно якого остання несе повну матеріальну відповідальність у разі нестачі, втрати чи пошкодження майна, за який вона відповідає. 7 лютого 2008 року на складі була проведена інвентаризація, за результатами проведення якої встановлена недостача товару на загальну суму 59 928 (п’ятдесят дев’ять дев’ятсот двадцять вісім) грн. 41 коп. Оскільки відповідачка ОСОБА_6 матеріально – відповідальна особа, то, відповідно до частини першої статті 130 КЗпП України, вона несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на неї трудових обов’язків. Ураховуючи викладене, ТОВ "Антекс" просило задовольнити їх позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_6 59 928 (п’ятдесят дев’ять дев’ятсот двадцять вісім) грн. 41 коп. у рахунок відшкодування шкоди, заподіяної підприємству та судові витрати.

У процесі розгляду справи ТОВ "Антекс" змінило позовні вимоги та просило стягнути з ОСОБА_6 41 379 (сорок одну тисячу триста сімдесят дев’ять) грн. 47 коп. у рахунок відшкодування шкоди, заподіяної підприємству унаслідок виявленої недостачі товарно – матеріальних цінностей, та судові витрати.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2009 року позовні вимоги ТОВ "Антекс" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ТОВ "Антекс" 41 379 (сорок одну тисячу триста сімдесят дев’ять) грн. 47 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ТОВ "Антекс" 599 (п’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 29 коп. у рахунок оплати судового збору та 30 (тридцять) грн. у рахунок оплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2010 року рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2009 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Антекс" просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ "Антекс", суд апеляційної інстанції виходив з того, що адміністрацією ТОВ "Антекс" не виконано умови договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного між сторонами 11 жовтня 2007 року, щодо взяття на себе обов’язків створення умов, необхідних для нормальної роботи та забезпечення повного збереження ввірених ОСОБА_6 матеріальних цінностей. Крім того, позивачем не доведено, що недостача сталася з вини відповідача.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Статтею 307 ЦПК України передбачено, що до повноважень апеляційного суду, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, належить право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням установленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду було зумовлено поважними причинами.

Установлено, що при проведенні 7 лютого 2008 року інвентаризації товарно – матеріальних цінностей виявлено недостачу товару в кількості 4 039 (чотири тисячі тридцять дев’ять) одиниць в сумі 41 379 (сорок одна тисяча триста сімдесят дев’ять) грн. 47 коп. Зазначена недостача виникла у зв’язку з тим, що в бухгалтерському обліку була проведена накладна на філію № 678 від 5 листопада 2007 року від "Ск Харк С 03 Нестле" до "Ск Шост С 12 Все" в якій зазначено найменування товару на передачу та його кількість 27 881 (двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят одна) шт. в сумі 114 718 (сто чотирнадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 07 коп. У зв’язку з цим при проведенні 5 грудня 2007 року інвентаризації товарно – матеріальних цінностей, які знаходяться на "Ск Харк С 03 Нестле", ні лишків ні нестачі товару не зафіксовано. Однак, при проведенні інвентаризації товарно – матеріальних цінностей 7 лютого 2008 року було виявлено накладну № 678 від 5 листопада 2007 року з виправленнями, які свідчать про не відправлення на філіал товарно – матеріальних цінностей у кількості 4 039 (чотири тисячі тридцять дев’ять) одиниць товару в сумі 41 379 (сорок одна тисяча триста сімдесят дев’ять) грн. 47 коп. у зв’язку з чим при зарахуванні товару, який не було відправлено на філіал, з урахуванням даних інвентаризації на 5 грудня 2007 року про фактичну наявність товарно – матеріальних цінностей, з’являється нестача товару.

Відповідно до статей 130, 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на неї трудових обов’язків. Якщо між працівником і підприємством, установою, організацією у відповідності до вимог статті 1351 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди.

Відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладеного 11 жовтня 2007 року між ТОВ "Антекс" та ОСОБА_6, відповідальність за схоронність матеріальних цінностей на складі "Ск Харк С 03 Нестле" покладається на матеріально – відповідальну особу – ОСОБА_6

Однак, виходячи з вимог статті 10 ЦПК України суд у кожному випадку зобов’язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного, об’єктивного з’ясування обставин, від яких залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з’ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; в чому полягала вина працівника; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними (пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29 грудня 1992 року "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" (v0014700-92) ).

Судом апеляційної інстанції не з’ясовано у кого, ОСОБА_6 чи у головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, знаходилась накладна на філію № 678 від 5 листопада 2007 року від "Ск Харк С 03 Нестле" до "Ск Шост С 12 Все" з виправленнями, які свідчать про не відправлення на філіал товарно – матеріальних цінностей у кількості 4 039 (чотири тисячі тридцять дев’ять) одиниць товару в сумі 41 379 (сорок одна тисяча триста сімдесят дев’ять) грн. 47 коп., а також не вияснено чому в бухгалтерському обліку ТОВ "Антекс" була проведена накладна на філію № 678 від 5 листопада 2007 року від "Ск Харк С 03 Нестле" до "Ск Шост С 12 Все" в якій зазначено найменування товару на передачу та його кількість 27 881 (двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят одна) шт. в сумі 114 718 (сто чотирнадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 07 коп.

Вияснення вказаних обставин дасть можливість встановити вину відповідачки або іншої особи у виявленні недостачі товарно – матеріальних цінностей, а також встановити на кого в даному випадку необхідно покласти відповідальність, оскільки відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємство відповідно до законодавства та установчих документів, що передбачено пунктом 3 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктом 2.14 статті 2, пунктом 3.4 статті 3 наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" та статтею 2 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно – матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69 (z0202-94) (із змінами та доповненнями).

Отже, вирішуючи спір, судом апеляційної інстанції не з’ясовано всі обставини справи, не досліджено всі докази, на підставі яких можна встановити обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також не надано їм оцінки.

Оскільки порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи і ці порушення допущені судом апеляційної інстанції при розгляді справи, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2010 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду іншим складом суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.