6-23817св09 Про зобов’язання передати житло в приватну власність - 11.08.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Центральної геофізичної обсерваторії Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі – Центральна геофізична обсерваторія), Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, треті особи: Вишгородська міська рада Київської області, ОСОБА_5, про зобов’язання передати житло в приватну власність за касаційною скаргою Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 7 серпня 2009 року,

У травні 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вони разом із малолітньою дочкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкають у двокімнатній квартирі № 2 у двоповерховому будинку АДРЕСА_1 на підставі ордера загального зразка, виданого Вишгородським міським виконавчим комітетом 17 листопада 1988 року батьку ОСОБА_3 – ОСОБА_5 Будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі Центральної геофізичної обсерваторії. На першому поверсі будинку розташовані службові приміщення Центральної геофізичної обсерваторії та гуртожиток. Позивачі вважають, що квартира № 2, яка знаходиться на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 належить до об’єктів приватизації відповідно до ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", тому, уточнивши позовні вимоги, просили суд визнати за ними право на її приватизацію та зобов’язати Центральну геофізичну обсерваторію провести дії з підготовки й оформлення документів, необхідних для проведення приватизації спірної квартири.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 25 листопада 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 7 серпня 2009 року, позов ОСОБА_3 і ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ними право на приватизацію квартири № 2 у будинку АДРЕСА_1. Зобов’язано Центральну геофізичну обсерваторію підготувати та оформити документи згідно з Положенням про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, зокрема: заяву від наймачів і повнолітніх членів сім’ї, довідку про склад сім’ї квартири № 2 за вищезазначеною адресою та займані нею приміщення.

У касаційній скарзі Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи просить ухвалені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що спірна квартира в установленому порядку не була віднесена до числа службових, тому підлягає приватизації.

Проте з таким висновком судів погодитись не можна.

Згідно з положеннями ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судом установлено, що на виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 19 квітня 1954 року № 739 було збудовано гідрометеорологічний службово-житловий комплекс, до складу якого ввійшов двоповерховий будинок АДРЕСА_1. Рішенням виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих від 9 листопада 1970 року № 554/12 Управлінню Гідрометеорологічної служби Української РСР дозволено використати у двоповерховому службовому житловому будинку озерної станції Київська ГЕС Управління ГМС УРСР у м. Вишгороді Київської області частину службової площі на першому поверсі в кількості 88 кв. м без кухні та санвузла під гуртожиток для одинаків, які працюють на озерній станції і в Управлінні Гідрометеорологічної Української РСР. З урахуванням викладеного на першому поверсі зазначеної будівлі розташовані службові кімнати метеостанції та гуртожиток, а на другому – вісім квартир для проживання обслуговуючого персоналу.

Рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради народних депутатів від 27 жовтня 1988 року № 205 "Про затвердження сукупних рішень про надання житлової площі" ОСОБА_5 на сім’ю у складі з чотирьох осіб надано двокімнатну квартиру житловою площею 28,5 кв. м у вищезазначеному будинку (а.с. 114). На момент вселення до квартири ОСОБА_5 працював на озерній станції в м. Вишгороді, яку 22 жовтня 1999 року реорганізовано й підпорядковано Центральній геофізичній обсерваторії. 30 листопада 1988 року ОСОБА_5 був звільнений з указаного підприємства, але після припинення трудових відносин сім’ю з квартири не виселено, позивачі зареєстровані та постійно мешкають у квартирі № 2 у будинку АДРЕСА_1.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Житлового кодексу Української РСР (далі – ЖК Української РСР) жилі будинки і жилі приміщення в будівлях, що належать державі, є державним житловим фондом.

Частиною 1 ст. 5 ЖК Української РСР передбачено, що державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Згідно із ч. 1 ст. 118 зазначеного Кодексу службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв’язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Таким чином, у порушення вимог ст. ст. 212- 214, 315 ЦПК України суди не встановили фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не надали правової оцінки наведеним вище документам та не з’ясували, чи відноситься спірне житло до службового.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 28 лютого 2007 року земельна ділянка, що розташована за адресою: просп. І. Мазепи в м. Вишгороді Київської області, надана на праві постійного користування Центральній геофізичній обсерваторії для розміщення існуючого службово-житлового приміщення (а.с. 67).

Таким чином, квартира, в якій мешкають позивачі, фактично знаходиться на території Центральної геофізичної обсерваторії Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій.

Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, не підлягають приватизації.

Проте суди на зазначені вимоги законодавства уваги не звернули; не врахували, що спірна квартира знаходилася на балансі Центральної геофізичної обсерваторії; не з'ясували належним чином, чи вирішувалося питання щодо виключення спірної квартири в установленому законодавством порядку із числа службових, і, чи підлягає вона приватизації.

За таких обставин, коли судами попередніх інстанцій допущені порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалені ними судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими та відповідно до ч. 3 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 7 серпня 2009 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.