Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Калашнікової О. В., Мороз Л. Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської області про визнання дій протиправними та скасування витягу, касаційне провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою представника позивача - ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року,

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської області, в якому просить:

- визнати протиправними дії щодо здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 1,00 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва автостоянки, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, село Зміїнець;

- визнати протиправним та скасувати витяг від 13 квітня 2016 року № 3782/86-16 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 1,00 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва автостоянки, розташованої у селі Зміїнець Луцького району Волинської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 1,00 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва автостоянки, яка розташована у селі Зміїнець Луцького району Волинської області.

Однак, суб'єктом владних повноважень застосовано коефіцієнт функціонального використання 2,5 як для земель комерційного призначення при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що суперечить Закону України "Про оцінку земель" (1378-15) та Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 (z0388-06) .

Вважаючи витяг від 13 квітня 2016 року № 3782/86-16 з технічної документації про нормативну грошову оцінку належної позивачу земельної ділянки неправомірним, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про його скасування.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник позивача - ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В.о. начальника Управління Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської області ОСОБА_3 в запереченнях вказує на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договору дарування від 12 травня 2010 року № 548 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 1,00 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва автостоянки, яка знаходиться у селі Зміїнець Луцького району Волинської області.

Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_1 зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 072280001000557 від 19 квітня 2011 року.

Так, на підставі заяви від 21 січня 2015 року та договору виконаних робіт від 10 лютого 2015 року № 9 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_1 для будівництва автостоянки в селі Зміїнець Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області.

Відповідно до витягу Управління Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської області від 13 квітня 2016 року № 3782/86-16 з технічної документації про нормативну грошову оцінку вищенаведеної земельної ділянки, коефіцієнт функціонального її використання складає 2,5, а нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 2389400,00 гривень.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що до земельної ділянки, яка належить позивачу на праві приватної власності у відповідності до договору дарування, суб'єктом владних повноважень правомірно було застосовано коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) для земель комерційного призначення у розмірі 2,5.

Таку позицію Волинського окружного адміністративного суду підтримав і Львівський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів попередніх інстанцій вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо обґрунтованості визначення класифікації цільового призначення землі, та як наслідок коефіцієнту функціонального використання земель.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

В силу статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції (254к/96-ВР) чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Аналогічне положення міститься в частині 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (254к/96-ВР) .

Відповідно до статей 11, 12 Земельного кодексу України повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До виключної компетенції місцевих рад у відповідності до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Законом України "Про оцінку земель" (1378-15) визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок закріплений у статті 18 Закону України "Про оцінку земель", якою передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою згідно із Законом України "Про землеустрій" (858-15) та у відповідності до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

З матеріалів справи вбачається, що 30 грудня 2010 року рішенням Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області затверджено технічну документацію із землеустрою стосовно грошової оцінки земель населеного пункту села Зміїнець Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області, яка була погоджена Головним управлінням Держкомзему у Волинській області згідно з висновком державної експертизи землевпорядної документації від 29 грудня 2010 року за № 2718.

На момент затвердження нормативної грошової оцінки, а саме станом на 30 грудня 2010 року, цільове призначення земельної ділянки визначено проектом землеустрою щодо відведення у 2006 році земельної ділянки площею 1,3065 га підприємцю ОСОБА_4 для будівництва автостоянки по вулиці Боголюбська, 5 в селі Зміїнець Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області саме як землі комерційного використання.

Як вбачається з матеріалів справи, цільове призначення вищенаведеної земельної ділянки у період з 2006 по 2015 роки не змінювалось, що підтверджується насамперед, архівною технічною документацією із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельну ділянку громадян: ОСОБА_4 (2006 рік), ОСОБА_5 (2008 рік), ОСОБА_6 (2008 рік, 2010 рік), ОСОБА_1 (2011 рік, 2015 рік), яка замовлялась ними після здійснення цивільно-правових угод щодо земельної ділянки з метою отримання державних актів, що посвідчують їх право власності на землю.

Приписами частини другої статті 20 Закону України "Про оцінку земель" обумовлено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

В силу пункту 3.5 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 (z0388-06) (який діяв на момент виникнення правовідносин) коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 N 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за N 788/3228 (z0788-98) , відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Так, згідно з додатком 1 таблиці 1.1. пункту 3.5 вищенаведеного Порядку, який діяв на момент виникнення правовідносин, коефіцієнт 2,5, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), враховуючи прибутковість видів економічної діяльності застосовується саме до земель комерційного призначення.

За такого правового врегулювання, враховуючи що, цільове призначення земельної ділянки, загальною площею 1,00 га, за кадастровим номером НОМЕР_1 - для будівництва автостоянки, що має на меті комерційне її використання позивачем, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про правомірність визначення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки 2,5.

За правилами частин першої та п'ятої статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

У Законі України "Про землеустрій" (858-15) міститься визначення цільового призначення земельної ділянки, яке полягає у використанні земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне зазначити про відсутність рішення органу місцевого самоврядування стосовно затвердження проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки відповідно до діючого законодавства, у зв'язку з чим позивач має право звернутися до суб'єкта владних повноважень щодо зміни цільового призначення земельної ділянки у порядку, визначеному Земельним кодексом України (2768-14) та Законом України "Про державний земельний кадастр" (3613-17) .

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями - 220-1, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу представника позивача - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.