Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі № 806/5166/15 за позовом Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" до Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 позовні вимоги Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" до Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 06.11.2015:

- № 0000482200 в частині збільшення зобов'язання з податку на прибуток підприємства на 32975 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16488 грн;

- № 0000492200 в частині збільшення зобов'язання з податку на додану вартість на 113516 грн. та застосування штрафних ( фінансових) санкцій в розмірі 56758 грн.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 Лугинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.02.2016.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (правонаступник Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області) 10.01.2017 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 18.01.2017 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог посилається, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки обставинам пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме відсутність коштів на рахунку КЕКВ 2800 на сплату судового збору, що вплинуло на термін повторної подачі апеляційної скарги, а також практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998, "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 та Prince Hans-Adam II of Lichtenstein v. Germany.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 09.02.2016 позов Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 06.11.2015:

- № 0000482200 в частині збільшення зобов'язання з податку на прибуток підприємства на 32975грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16488грн;

- № 0000492200 в частині збільшення зобов'язання з податку на додану вартість на 113516грн. та застосування штрафних ( фінансових) санкцій в розмірі 56758грн.

Відповідачем 31.03.2016 була подана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, яка ухвалою суду від 06.04.2016 залишена без руху для приведення її у відповідність з вимогами статті 106 КАС України, а саме надання документу про сплату судового збору.

До суду апеляційної інстанції відповідачем 14.04.2016 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.02.2016.

Ухвалою від 10.05.2016 Житомирський апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору з тих підстав, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати, у зв'язку з чим продовжив строк для усунення недоліків до 23.05.2016.

Відповідачем 25.05.2016 повторно подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з тих підстав, що Лугинська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області на час подання клопотання фактично позбавлена можливості сплачувати судовий збір, так як кошторисні призначення по коду класифікації 2800 "Інші видатки" відсутні.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2016 в задоволенні клопотання відповідача відмовлено, апеляційну скаргу повернуто заявнику.

Лугинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області 16.11.2016 повторно подано апеляційну скаргу на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 та одночасно заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке мотивовано тим, що відповідачем вживались заходи для отримання необхідного фінансування, ГУ ДФС у Житомирській області зверталась з листом від 28.01.2016 № 420/8/06-30-05-36 до ДФС України про необхідну суму коштів для сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу Коростенської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області без руху, в ухвалі від 22.11.2016 зазначив, що заявлене відповідачем клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволеним бути не може, оскільки жодних доказів відсутності у податкового органу коштів для сплати судового збору по даній справі у період з 21.03.2016 (дата отримання постанови суду першої інстанції) до 26.10.2016 (дати сплати судового збору), вжиття ним заходів для внесення відповідних змін до кошторису на 2016 рік для забезпечення сплати судового збору по даній справі, а також підстав не подання апеляційної скарги у період з 26.10.2016 (дати сплати судового збору) до 16.11.2016 (дати звернення до суду) відповідачем не надано, що унеможливлює визначення поважності підстав поновлення строку.

На виконання вимог суду відповідачем 17.12.2016 надано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги в якому просив визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними з тих підстав, що ГУ ДФС у Житомирській області зверталась з листом від 28.01.2016 № 420/8/06-30-05-36 до ДФС України про необхідну суму коштів для сплати судового збору, протоколом робочої групи ГУ ДФС у Житомирській області із організації визначення питання щодо доцільності/недоцільності оскарження рішень судів, винесених не на користь органів ДФС, № 15/7/30/06-10-01 від 20.07.2016 прийнято рішення про виділення коштів на сплату судового збору по справі № 806/5166/15, кошти були виділені та перераховані на сплату судового збору згідно платіжного доручення № 779 від 26.10.2016, Зазначені обставини вважає такими, що безпосередньо пов'язані з можливість поновлення строку апеляційного оскарження при фактичній сплаті судового збору.

Суд апеляційної інстанцій не знайшов підстав для визнання наведених відповідачем обставин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними. Відмова суду у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вмотивована тим, що відповідачем не надано доказів які підтверджують відсутність коштів на сплату судового збору та доказів вжиття заходів щодо виділення коштів на сплату судового збору у період з 21.03.2016 (дата отримання постанови суду першої інстанції) до 26.10.2016 (дати сплати судового збору), а також доказів наявності непереборних об'єктивних причин, за яких апеляційну скаргу не було подано до суду у період з 26.10.2016 (дати сплати судового збору) до 16.11.2016 (дати звернення до суду з апеляційною скаргою та заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження). Крім того, з протоколу № 15 робочої групи із організації визначення питання доцільності/недоцільності оскарження рішення судів ГУДФС у Житомирській області, слідує, що рішення про подальше оскарження постанови суду першої інстанції та виділення коштів для сплати судового збору за апеляційною скаргою у даній справі було прийнято лише 20.07.2016, тобто поза межами встановленого законом строку, у зв'язку з чим апеляційним судом прийнято рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, що відповідає вимогам абзаців першого та другого частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Податкові інспекції є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, тому відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У п. 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 (228-2002-п) , зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, не обмежена у праві в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, судова колегія вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220-1, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі № 806/5166/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.