Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 у справі №818/1523/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області №0007331303 від 04.08.2016.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 відмовлено в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2016.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області 18.04.2017 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 22.05.2017 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог посилається, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки обставинам пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме відсутність коштів на рахунку КЕКВ 2800 на сплату судового збору, що вплинуло на термін повторної подачі апеляційної скарги, постійними арештами Управлінням казначейської служби рахунків на сплату судового збору, а також великим навантаженням роботи юридичного відділу у грудні 2016 року.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 28.11.2016 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області №0007331303 від 04.08.2016.

Відповідачем 19.12.2016 була подана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, яка ухвалою суду від 10.01.2017 залишена без руху для приведення її у відповідність з вимогами статті 106 КАС України, а саме надання документу про сплату судового збору.

До суду апеляційної інстанції відповідачем 30.01.2017 подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у даній справі, з тих підстав, що на рахунках відповідача за кодом 2800 "Інші витрати" відсутні кошти для сплати судового збору по справі.

Ухвалою від 06.02.2017 Харківський апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору та повернув апеляційну скаргу заявнику.

Державною податковою інспекцією у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області 03.03.2017 повторно подано апеляційну скаргу на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 та одночасно заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке мотивовано тим, що згідно виписок по рахунках відповідача кошти по видатках КЕКВ 2800 станом на 13.01.2017, 27.01.2017, 30.01.2017 не обліковувались і лише станом на 08.02.2017 обліковувались кошти в сумі 25000,00грн, у зв'язку з чим на час первинного подання апеляційної скарги відповідач судовий збір не сплатив та був позбавлений можливості виконати вимоги ували суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2016, в ухвалі від 29.03.2017 зазначив, що податковий орган не надав доказів відсутності на його рахунках коштів та вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення до суду з апеляційною скаргою вперше, що свідчить про відсутність у відповідача наміру своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

У зв'язку з цим, ухвалою від 29.03.2017 судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишено без руху та надано строк - тридцять днів з дня отримання копії ухвали суду для направлення до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з значенням інших причин пропуску строку, що відповідає вимогам частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Податкові інспекції є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, тому відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У п. 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 (228-2002-п) , зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, не обмежена у праві в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220-1, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 у справі №818/1523/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.