Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2016 у справі №806/2051/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання дій неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання дій неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0000172202 від 20.05.2015.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2016 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанцій, Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області 19.10.2016 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 07.12.2016 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2016 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог посилається, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки обставинам пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме відсутність коштів на рахунку КЕКВ 2800 на сплату судового збору, що вплинуло на термін повторної подачі апеляційної скарги, а також практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998, "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 та Prince Hans-Adam II of Lichtenstein v. Germany.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 21.10.2015 позов Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло" задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0000172202 від 20.05.2015.

Відповідачем 11.11.2015 була подана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, яка ухвалою суду від 18.11.2015 залишена без руху для приведення її у відповідність з вимогами статті 106 КАС України, а саме надання документу про сплату судового збору, в задоволенні клопотання відповідача про звільнення його від сплати судового збору відмовлено.

До суду апеляційної інстанції відповідачем 30.11.2015 подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги з тих підстав, що Житомирська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області станом на 30.11.2015 фактично позбавлена можливості сплачувати судовий збір .

Ухвалою від 02.12.2015 Житомирський апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків, з тих підстав, що відповідачем не надано доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на сплату судового збору у даній справі, у тому числі шляхом перерозподілу видатків бюджету, апеляційну скаргу повернуто заявнику.

Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області 04.08.2016 повторно подано апеляційну скаргу на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 та одночасно заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке мотивовано тим, що відповідач є бюджетною організацією, відповідно до Кошторису на 2015 рік по видатках КЕКВ 2800 кошти для сплати судового збору по справі №806/2051/15 відсутні, у зв'язку з чим на час первинного подання апеляційної скарги відповідач судовий збір не сплатив та був позбавлений можливості виконати вимоги ували суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області без руху, в ухвалі від 17.08.2016 зазначив, що заявлене відповідачем клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволеним бути не може, оскільки жодних доказів відсутності у податкового органу коштів для сплати судового збору по даній справі з 27.11.2015 до 27.07.2016 та вжиття ним заходів для внесення відповідних змін до кошторису як на 2015 рік так і на 2016 рік для забезпечення сплати судового збору по даній справі суду не надано, що унеможливлює визначення поважності підстав поновлення строку.

На виконання вимог суду відповідачем 20.09.2016 надано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження яка мотивована тим, що Житомирська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області повністю фінансується із Державного бюджету України, на час подання первинної скарги у нього були відсутні кошти для сплати судового збору в необхідному розмір, що стало перешкодою для оскарження судового рішення. Протоколом робочої групи ГУ ДФС у Житомирській області із організації визначення питання щодо доцільності/недоцільності оскарження рішень судів, винесених не на користь органів ДФС, від 20.07.2016 прийнято рішення про подальше оскарження постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 21.10.2015, оплата судового збору проводилась в порядку черговості відповідно до протоколів. Зазначені обставини вважає такими, що безпосередньо пов'язані з можливість поновлення строку апеляційного оскарження при фактичній сплаті судового збору.

Суд апеляційної інстанцій не знайшов підстав для визнання наведених відповідачем обставин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними. Відмова суду у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вмотивована тим, що відповідачем не надано доказів які підтверджують внесення змін до кошторису та доказів подання бюджетного запиту щодо необхідності виділення коштів на сплату судового збору та внесення змін до бюджетних видатків та кошторису на 2016 рік, передбаченої в проекті кошторису на 2016 рік суми по коду КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки", як не надано доказів і відмови у виділенні грошових коштів на відповідні видатки. Щодо посилань відповідача на протокол робочої групи із організації визначення питання доцільності/недоцільності оскарження рішень судів, винесених не на користь органів ДФС від 20.07.2016, оскільки зміст вказаного протоколу лише підтверджує той факт, що податковим органом, до 20.07.2016 не вживалися заходи щодо внесення змін до бюджетних видатків та кошторису на 2016 рік з метою сплати судового збору, у зв'язку з чим апеляційним судом прийнято рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, що відповідає вимогам абзаців першого та другого частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Податкові інспекції є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, тому відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У п. 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 (228-2002-п) , зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, не обмежена у праві в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, судова колегія вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220-1, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2016 у справі № 806/2051/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.