Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 10 червня 2010 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він з вересня 2008 року є студентом денного відділення Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту та потребує матеріальної допомоги.

Оскільки його батько – ОСОБА_2, відмовляється в добровільному порядку надавати йому матеріальну допомогу до закінчення навчання, просив стягнути з відповідача на його користь на період навчання 600 грн. аліментів щомісячно, починаючи з 1 липня 2009 року і до досягнення ним 23-ох років.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 2 грудня 2009 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2. на користь сина – ОСОБА_1., 400 грн. аліментів щомісячно, починаючи з 27 липня 2009 року і до припинення останнім навчання, але не пізніше ніж до досягнення ним 23-ох років. У задоволенні решти позову відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 квітня 2010 року вказане рішення суду першої інстанції змінено, зменшено розмір аліментів, які стягнуто з ОСОБА_2. на користь сина – ОСОБА_1., до 280 грн. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції й залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 квітня 2010 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.