Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів:

Стрелець Т.Г. Мороз Л.Л. Калашнікової О.В.

за участю

секретаря судового засідання - Яроша Д.В.,

представника відповідача - 2 - Башарова В.Є.,

інші учасники процесу у судове засідання не з"явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року про

зупинення апеляційного провадження

у справі № 826/20584/15

за позовом ОСОБА_5

до 1) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на

здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо"

Додусенка Володимира Івановича,

2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

У вересні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.

Позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" Додусенка Володимира Івановича, що полягає у не включенні даних ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "БАНК КАМБІО" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті від 12.09.2014;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" Додусенка Володимира Івановича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "БАНК КАМБІО" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити реєстр вкладників відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК КАМБІО" Додусенко В.І. оновленого переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до якого буде включена ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року зупинено апеляційне провадження в справі № 826/20584/15 за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України..

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою Конституційного Суду України від 10 лютого 2016 року відкрито конституційне провадження у справі за поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України. Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (у відповідності дост. 1 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") та має застосовуватися до спірних правовідносин, що виникли між сторонами в цій справі.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_5 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до того ж суду для продовження розгляду.

На адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу від відповідачів не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача - 2, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в цій справі.

Вищевказана норма передбачає обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов'язаному спорі, що розглядається іншим судом. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються та встановлюються іншим судом, впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, тобто мають преюдиціальне значення для даної справи та не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно у даній справі. Тобто йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , який є чинним та діє на теперішній час.

За приписами частини другої статті 152 Конституції України (в редакції на час постановлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали) закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, прийняття рішення Конституційним Судом України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) на спірні правовідносини не вплине.

Згідно частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного суду про зупинення провадження у даній справі підлягає скасуванню, а справа - направленню до того ж суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року у справі № 826/20584/15 - скасувати.

Справу № 826/20584/15 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та перегляду не підлягає.