127/5722/16-а Про визнання неправомірними дії УПФУ щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугою років і зобов'язання вчинити певні дії - 30.08.2017 Прийняття

У березні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання неправомірними дії щодо відмови у перерахунку пенсії і зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_5 за вислугою років. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_5 пенсії у розмірі 90 % від суми заробітної плати відповідно до довідки № 18/30 від 11 лютого 2016 року прокуратури Вінницької області на відповідній посаді станом на 01 грудня 2015 року, починаючи з 01 січня 2016 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати зазначені рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

ОСОБА_5 направила на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просила залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року - без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, що передбачено пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 з 04 лютого 1993 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці і отримує пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати.

Згідно довідки, виданої прокуратурою Вінницької області від 09 грудня 2014 року № 11-1146 вих-14, стаж прокурорсько-слідчої роботи позивача в органах прокуратури становить 18 років 04 місяці 23 дні.

З довідки виданої прокуратурою Вінницької області від 11 лютого 2016 року № 18/30 вбачається, що ОСОБА_5 працювала у прокуратурі Вінницької області на посаді начальника відділу прокуратури області. Заробітна плата з 01 грудня 2015 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року складає 14 022 грн. 95 коп.

Позивач 11 лютого 2016 року звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09 грудня 2015 року (1013-2015-п) , надавши довідку, видану прокуратурою Вінницької області від 11 лютого 2016 року № 18/30 про розмір середньомісячного заробітку. Просила відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" призначити і виплачувати їй пенсію у розмірі 90% середньомісячного заробітку на підставі наданої довідки.

Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці від 03 березня 2016 року № 484/06-33-2/02-1 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з тих підстав, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19) № 213 від 02 березня 2015 року з 01 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначалось відповідно до спеціальних законів в тому числі до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) , а тому підстави для перерахунку пенсії позивачу відсутні.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно ч. 13 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у спірних правовідносинах не підлягає застосуванню п. 5 Прикінцевих положень закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19) № 213 від 02 березня 2015 року, згідно якого з 01 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначалось відповідно до спеціальних законів в тому числі до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) , оскільки дана норма підлягає застосуванню лише для осіб, пенсія яким відповідно до спеціальних законів, в тому числі до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) , нараховується з 01 червня 2015 року.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам були врегульовані частинами тринадцятою, вісімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Проте станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії (11 лютого 2016 року) правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося. Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VІІI (76-19) , частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ викладена в наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Даний Закон згідно пункту 1 Прикінцевих положень набрав чинності 01 січня 2015 року.

При цьому, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII (1697-18) . Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII (1697-18) визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (1789-12) , крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини 5 статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Що стосується правового регулювання перерахунку пенсії за Законом № 1697-VII (1697-18) , то згідно з частиною тринадцятою статті 86 цього Закону пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (76-19) ) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії за вислугу років положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом № 1697-VII (1697-18) . Натомість визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за Законом № 1697-VI (1697-18) віднесено до відання Кабінету Міністрів України, який мав би ці правовідносини врегулювати.

За відсутності урядової постанови щодо умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури (як це спершу було передбачено частиною вісімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а згодом - частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VII) в Управління ПФУ немає правового механізму для перерахунку.

Беручи до уваги наведене вище, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що за відсутності нормативного регулювання відносин щодо умов і підстав для перерахунку пенсій (зокрема у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати) працівників прокуратури підстав для такого перерахунку немає. Тому відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії з підстав, про які зазначено вище, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Судами попередніх інстанцій обставини справи встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці - задовольнити.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року у справі № 127/5722/16-а - скасувати.

Ухвалити нове рішення у справі.

У задоволенні позову ОСОБА_5 - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановлених статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.