Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів:

Стрелець Т.Г. Мороз Л.Л. Калашнікової О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2016 року

у справі № 732/631/16-а

за позовом ОСОБА_4

до Ріпкинського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України

Чернігівської області

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ріпкинського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 16 червня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_4 у перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" (889-19) .

Зобов'язано Ріпкинське об'єднане управління Пенсійного фонду України провести з 01 квітня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_4, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" (889-19) у розмірі 85 відсотків заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 1 грудня 2015 року заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) і здійснити її виплату з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні решти заявлених вимог ОСОБА_4 - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Як встановлено судами попередніх інстанцій ОСОБА_4 перебуває на обліку в Ріпкинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України і отримує з 15.04.2004 року пенсію за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) в розмірі 85 % від суми заробітної плати.

Городнянською районною радою Чернігівської області 11.04.2016 року та 31.05.2016 року позивачеві видано довідки за № 05-17/73 та № 05-17/108 про заробітну плату голови Городнянської районної ради Чернігівської області з 01.12.2015 року.

Позивач 11.04.2016 року звернувся з заявою до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії в зв'язку з підвищенням посадового окладу працюючого службовця органу місцевого самоврядування за останнім місцем роботи згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) .

Розпорядженням начальника Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 12.04.2016 року № 339/03 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на відсутність правових підстав, оскільки стаття 37-1 Закону України "Про державну службу", в редакції чинній на момент звернення позивача за перерахунком пенсії, передбачає, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України, а положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (865-2000-п) , в редакції чинній на момент звернення позивача за перерахунком пенсії (11.04.2016 року), не передбачено порядку перерахунку пенсії державного службовця.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про відмову у перерахунку пенсії позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на перерахунок пенсії на час звернення з заявою передбачене ст. 37-1 Закону України "Про Державну службу" і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань, а тому неприйняття Кабінетом Міністрів України постанови щодо умов перерахунку пенсії не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії та позбавлення позивача наданих йому соціальних гарантій.

Натомість суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог прийшов до висновку, що у відповідача на момент звернення ОСОБА_4 із заявою про перерахунок пенсії не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі поданої ним довідки про заробітну плату від 11.04.2016 року № 05-17/73, яка видана Городнянською районною радою Чернігівської області. Чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів з 01.01.2015 року, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, тому відсутні підстави для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії.

Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Статтею 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (в редакції, яка діяла до 01 січня 2015 року) передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) , який набув чинності 01 січня 2015 року, положення статті 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" викладені в новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця визначався постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" № 865 від 31.05.2000 (865-2000-п) року. Згідно п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" № 865 від 31.05.2000 року (865-2000-п) (у редакції, яка була чинна до 15.12.2015 року), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії визначалась виходячи з заробітної плати працюючих державних службовців за тими ж посадами. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) , яка діє з 15 грудня 2015 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (865-2000-п) , а саме, виключено пункт 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" (889-19) .

Таким чином, на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії не визначено порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям відповідно до положень ст. 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" в редакції згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) .

Викладене свідчить про відсутність у Ріпкинського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Чернігівської області станом на день звернення позивача (11 квітня 2016 року) правових підстав для здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців, оскільки з часу прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) , яка діє з 15 грудня 2015 року, чинним законодавством України не визначено обсяг суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу" (889-19) .

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач, відмовляючи у перерахунку призначеної позивачу пенсії, діяв у відповідності до вимог чинного на час виникнення спірних відносин законодавства, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновку, викладеному в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції, воно ґрунтується на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2016 року у справі № 732/631/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.