Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог – Українська алергологічна лікарня, – про стягнення заборгованості за надані послуги за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 23 січня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2006 року Солотвинське комунальне підприємство по водопостачанню звернулось у суд із позовом до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог – Українська алергологічна лікарня, про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Позивач зазначав, що сімя відповідача, яка складається із трьох осіб, отримує надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення.

Внаслідок недобросовісного виконання своїх обовязків по оплаті наданих послуг, у відповідача виникла заборгованість з оплати цих послуг у сумі 715 грн. 81 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 листопада 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 23 січня 2007 року, позов Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 715 грн. 81 коп. заборгованості по оплаті за надані послуги з водопостачання та водовідведення. Стягнуто з ОСОБА_1 51 грн. судового збору на користь держави та 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду на користь територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 23 січня 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Пунктом "ї" ст. 77 Закону України "Основи законодавства про охорону здоровя" передбачено пільги для ОСОБА_1 як медичного працівника, який проживає в сільській місцевості, з оплати послуг по водопостачанню та водовідведенню.

Статтею 95 Конституції України визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. У статті 4 Бюджетного кодексу України зазначено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

Розглянувши спір та задовольнивши позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 715 грн. 81 коп. заборгованості по оплаті за надані послуги з водопостачання та водовідведення, суд, у порушення вимог ст. 11, 214, 215 ЦПК України, не встановив період часу, за який виникла ця заборгованість, не перевірив належним чином посилання Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню про зупинення дії п. "ї" ст. 77 Закону України "Основи законодавства про охорону здоровя" на період виникнення заборгованості, не з'ясував, з якого бюджету проводиться фінансування зазначених витрат.

На зазначені порушення закону не звернув уваги й апеляційний суд.

З огляду на викладене рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 листопада 2006 року та ухвала апеляційного суду Закарпатської області від 23 січня 2007 року підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 23 січня 2007 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.