Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Калашнікової О.В.,

Стрелець Т.Г.,

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа: Білопільська районна державна адміністрація в Сумській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ОСОБА_2, звернувся до Сумського окружного адміністартивного суду суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною діяльність Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, яка полягала: в не розгляді та порушенні строку розгляду звернень щодо поновлення строку договорів оренди землі; в порушенні форми та способу прийнятого рішення та форми і способу направлення повідомлення про прийняте орендодавцем рішення, тобто дії в спосіб, не передбачений частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі"; в не повідомленні та порушенні строку повідомлення мене про розгляд звернень щодо поновлення строку договорів оренди землі; в незаконній відмові в поновленні договорів оренди землі.

- зобов'язати головне управління Держгеокадастру в Сумській області укласти зі ОСОБА_2, як орендарем земельних ділянок додаткові угоди про поновлення договорів оренди земель державної власності: договору оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення від 12.08.2010 року укладений між Білопільською районною державною адміністрацією Сумської області та ОСОБА_2, як фізичною особою на земельну ділянку площею 30,9812 га на території Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, зареєстрований у Білопільському відділі Сумської регіональної філії ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 13.09.2010 року за № 041062601972; договору оренди земель державної власності сільськогосподарського призна чення від 12.08.2010 року укладений між Білопільською районною державною адміністрацією Сумської області та ОСОБА_2, як фізичною особою на земельну ділянку площею 19,0032 га на території Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, зареєстрований у Білопільському відділі Сумської регіональної філії ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 13.09.2010 року за № 041062601972 на умовах, запропонованих в Додаткових угодах.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 року, закрито провадження у справі. Роз'яснено позивачу право на звернення до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.08.2010 року Білопільською районною державною адміністрацією Сумської області та ОСОБА_2, як фізичною особою, було укладено 2 договори оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення площею відповідно 30,9812 га та 19,0032 га на території Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області.

До закінчення строку дії договорів оренди позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області щодо поновлення дії вказаних договорів оренди земельних ділянок додавши проекти додаткової угоди до даних договорів.

17 березня 2016 року позивач отримав повідомлення від Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 29.02.2016 року про відсутність підстав щодо прийняття рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час звернення з позовом) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ознак справи адміністративної юрисдикції та, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

У справі, що розглядається, відповідач, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими він вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин. У цьому спорі учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, а отже, суб'єкт владних повноважень владних управлінських функцій не здійснював. Тому, цей спір не підвідомчий адміністративним судам.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України