Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі :

розглянувши в судовому засіданні справу ОСОБА_1 до акціонерної страхової компанії "Енергополіс", ОСОБА_2, ОСОБА_3 третя особа – Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів, про відшкодування шкоди, стягнення суми страхового відшкодування за касаційною скаргою ОСОБА_3 та особи, яка приєдналася до касаційної скарги, – акціонерної страхової компанії "Енергополіс" - на рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2007 року,

У червні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 березня 2005 року з вини відповідача ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля "Фольксваген", номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "KIA" номерний знак НОМЕР_2, який належав її покійному чоловікові - ОСОБА_4 Указувала, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована в АСК "Енергополіс". Просила стягнути з АСК "Енергополіс" суму страхового відшкодування з урахуванням пені, індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 30 930 грн. 76 коп., 250 грн. витрат за проведення експертизи; стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 10 176 грн. 88 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 1 352 грн. державного мита, 30 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи та 25 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 4 жовтня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з АСК "Енергополіс" на користь Скоробагатько 24 490 грн. страхового відшкодування, 250 грн. вартості автотоварознавчого дослідження, 250 грн. державного мита, а всього 25 490 грн.; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1. 18 272 грн. 27 коп. матеріальної шкоди, 510 грн. франшизи, 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, 204 грн. 83 коп. державного мита, 30 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 21 017 грн. 10 коп.; у решті позову відмовлено. Зобов’язано ОСОБА_1. передати ОСОБА_3 автомобіль "KIA" державний номер НОМЕР_2 після сплати ним 21 017 грн. 10 коп. У задоволенні позову ОСОБА_1. до ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2007 року рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 4 жовтня 2007 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1. матеріальної та моральної шкоди скасувано та ухвалено в цій частині нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1. 19 292 грн. 27 коп. на відшкодування матеріальної шкоди. У задоволенні позову ОСОБА_1. до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди відмовлено. У частині зобов’язання ОСОБА_1. передати ОСОБА_3 автомобіль "KIA", номерний знак НОМЕР_2, після сплати ним 21 017 грн. 10 коп. рішення скасовано. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3. та АСК "Енергополіс", яка приєдналася до касаційної скарги, просить скасувати рішення апеляційного суду в частині скасування рішення суду першої інстанції щодо зобов’язання ОСОБА_1. передати ОСОБА_3 автомобіль та змінити розмір стягуваної суми матеріальної шкоди.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції зобов’язуючи ОСОБА_1. передати автомобіль, обґрунтовував указаний висновок на припущеннях, а саме неможливості використовування автомобіля за призначенням.

З висновком суду погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. 1192 ЦК України).

Пунктом 30.1 ст. 30 Закону України від 22 вересня 2005 року "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" (далі – Закон) визначено, що ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 1.5 висновку судової автотоварознавчої експертизи № 204 від 20 липня 2007 року розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля "KIA", номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_1. унаслідок ДТП, становить 43 772 грн. 27 коп. та дорівнює дійсній (ринковій) ціні транспортного засобу на момент пошкодження, а саме 43 772 грн. 27 коп. (а.с 117). У висновку № 1653 від 21 червня 2005 року відновлення транспортного засобу визнано недоцільним з економічної точки зору (а.с. 68). Відповідно до протокольно уточнених позовних вимог позивач не заперечував проти передачі транспортного засобу відповідачеві за умови сплати останнім суми матеріального збитку (а.с. 131).

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) , постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

З огляду на вищезазначене рішення суду першої інстанції в частині зобов’язання ОСОБА_1. передати автомобіль відповідачеві є законним і обґрунтованим, таким, що відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України.

За таких обставин рішення апеляційного суду в цій частині підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Розмір суми матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, відповідає доказам, наданим сторонами в обґрунтування заявлених позовних вимог, підтверджений матеріалами цивільної справи та визначений у рішенні апеляційного суду з урахуванням п. 22.3 ст. 22 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 акціонерної страхової компанії "Енергополіс", яка приєдналася до касаційної скарги, задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2007 року в частині скасування рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 4 жовтня 2007 року про зобов’язання ОСОБА_1 передати ОСОБА_3 автомобіль "KIA", номерний знак НОМЕР_2, скасувати, залишити в цій частині рішення суду першої інстанції без змін. В іншій частині рішення апеляційного суду залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.