Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В.

Мороз Л.Л.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року у справі №876/2793/17 (№599/1907/1600/16-а) за позовом ОСОБА_4 до Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними, -

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Козівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі УПФУ), в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови провести їй перерахунок пенсії та зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату пенсії з 1 листопада 2016 року відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії) та постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 (865-2000-п) "Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для призначення пенсії" (в редакції, чинній на момент призначення пенсії).

Постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2016 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії УПФУ щодо відмови ОСОБА_4 в перерахунку пенсії згідно статті 37-1 Закону України "Про державну службу". Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4, відповідно до ст.37-1 Закону України "Про державну службу" (в редакції, чинній на момент призначення пенсії), постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 (865-2000-п) "Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для призначення пенсії" (в редакції, чинній на момент призначення пенсії), починаючи з 1 листопада 2016 року.

В подальшому відповідач звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2016 року. Разом з апеляційною скаргою, заявником було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 січня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху в зв'язку з не сплатою судового збору та надано строк для усунення зазначених недоліків.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2017 року апеляційну скаргу УПФУ повернуто заявнику, оскільки останнім недоліки апеляційної скарги не усунуто.

15 лютого 2017 року відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного адміністративного суду на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2016 року та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження в обґрунтування якого, апелянт посилався на неналежне фінансування органу, у зв'язку із чим був позбавлений можливості вчинити певні процесуальні дії у строк, визначений адміністративним процесуальним законодавством.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху в зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та надано строк для усунення зазначених недоліків.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою УПФУ в зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги зазначених в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2017 року.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, УПФУ звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вже було зазначено, в апеляційній скарзі УПФУ просило поновити строк на апеляційне оскарження постанови Зборівського районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2016 року, як пропущений з поважних причин, мотивуючи відсутністю грошових коштів для сплати судового збору.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини четвертої статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 186 Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву про поновлення строків не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Оскільки, підстави, вказані відповідачем у клопотанні про поновлення строку визнані неповажними згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2017 року, а інших належних доказів на підтвердження поважності підстав пропуску процесуального строку відповідачем не надано, тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою УПФУ на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження та не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме апелянтом не наведено поважних причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягає застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.