Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В.

Мороз Л.Л.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі №513/449/16-а за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання протиправною відмови та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -

29 квітня 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області (далі УПФУ), в якому просила визнати протиправною відмову та зобов'язати УПФУ, відповідно до статті 37-1 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (в редакції, що була чинною на час призначення їй пенсії), починаючи з 01.12.2015 року здійснити перерахунок призначеної їй пенсії у розмірі 80 відсотків суми заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу - заступника керівника апарату - начальника відділу організаційно-кадрової роботи апарату Саратської районної державної адміністрації Одеської області, маючого 10 ранг державного службовця на момент виникнення права на перерахунок пенсії, виходячи із розміру заробітної плати 6699 гривень 77 копійок, зазначеної у довідці від 15.04.2016 року № 23, виданої Саратською районною державною адміністрацією Одеської області про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, та виплатити їй, починаючи з 01.12.2015 року недоотриману пенсію з урахуванням вже виплачених сум пенсії; скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Саратському районі, Одеської області від 19.04.2016 року № 292 про відмову у проведенні перерахунку призначеної їй пенсії, відповідно до статті 37-1 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу".

Постановою Саратського районного суду Одеської області від 7 червня 2016 року позов задоволено.

В подальшому відповідач звернувся до Одеського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Саратського районного суду Одеської області від 7 червня 2016 року. Разом з апеляційною скаргою, заявником було подано заявлено про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року апеляційну скаргу УПФУ повернуто заявнику, оскільки останнім недоліки апеляційної скарги не усунуто.

18 січня 2017 року відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного адміністративного суду на постанову Саратського районного суду Одеської області від 7 червня 2016 року та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху в зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та необґрунтованістю клопотання про його поновлення і надано тридцяти денний строк для усунення зазначених недоліків.

На виконання вимог ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2017 року відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому відповідач посилався на неналежне фінансування органу, у зв'язку із чим був позбавлений можливості вчинити певні процесуальні дії у строк, визначений адміністративним процесуальним законодавством.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою УПФУ у зв'язку з тим, що підстави, вказані відповідачем у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, УПФУ звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вже було зазначено, на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2017 року відповідачем було подано клопотання, в якому апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Саратського районного суду Одеської області від 7 червня 2016 року, як пропущений з поважних причин, мотивуючи відсутністю грошових коштів для сплати судового збору.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини четвертої статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 186 Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву про поновлення строків не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Оскільки, підстави, вказані відповідачем у клопотанні про поновлення строку визнані неповажними згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, а інших належних доказів на підтвердження поважності підстав пропуску процесуального строку відповідачем не надано, тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою УПФУ на постанову Саратського районного суду Одеської області від 7 червня 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки апелянтом не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме апелянтом не наведено поважних причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягає застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.