Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Костенка А.В.,

Прокопчука Ю.В., Мазурка В.А., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої особі поширенням відомостей, які не відповідають дійсності та порочать її честь, гідність і ділову репутацію, зобов’язання щодо вчинення дій зі спростування розповсюджених неправдивих відомостей за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 1 квітня 2009 року,

У вересні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до результатів виборів депутатів місцевих рад, проведених у 2006 році, він перебуває на посаді депутата Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області. Відповідачка надіслала на адресу голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, голови Дергачівської районної ради Харківської області, начальника Дергачівського районного управління культури звернення, в якому в образливій та принизливій формі звинуватила позивача в смерті її чоловіка – ОСОБА_5 Унаслідок цього ОСОБА_3 була спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 3 тис. грн.

рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 19 лютого 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 1 квітня 2009 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1 500 грн. Зобов’язано відповідачку вчинити дії зі спростування розповсюджених неправдивих відомостей про діяльність ОСОБА_3 шляхом звернення до Дергачівської районної ради Харківської області, Дергачівського районного управління культури з листами про заперечення відомостей про протиправну поведінку ОСОБА_3 щодо його причетності до смерті ОСОБА_5

У касаційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення рішення про відмову в позові, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального й процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок приниження честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Судом установлено, що в липні 2008 року ОСОБА_4 надіслала листи на адресу Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, голові Дергачівської районної ради Харківської області, начальнику Дергачівського районного управління культури, в яких в образливій та принизливій формі звинуватила позивача в смерті її чоловіка – ОСОБА_5

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд виходив із того, що вказаними діями відповідачка поширила щодо позивача негативну й образливу інформацію, достовірність якої ОСОБА_4 не довела та яка принижує його честь, гідність і ділову репутацію.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

Відповідно до ст. 40 Конституції України всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Ураховуючи положення п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) , звернення ОСОБА_4 не є поширенням неправдивих відомостей, а є реалізацією її права на звернення до органів державної влади щодо перевірки відомостей, які знаходяться в їх компетенції. При цьому умислу в діях ОСОБА_4 судом не встановлено.

Крім того, як убачається зі змісту заяв, наведені в них висловлювання є оціночними судженнями відповідачки, критичною оцінкою певних фактів і недоліків, що мали місце в діяльності позивача на посаді депутата Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області.

Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано ст. 34 Конституції України. Це право закріплено також у ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.

З урахуванням викладеного в судів не було законних підстав для задоволення позову ОСОБА_3

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом повно й правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, - оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 1 квітня 2009 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.